Один з найстрашніших експериментів з трансплантації був здійснений Володимиром Демиховым. У 1954 році публіка познайомилася з його творінням – двоголової собакою. Голова і передні лапи маленької собаки були пришиті до тіла дорослої вівчарки. З боку все виглядало жахливо і неприродно. Було помічено, що маленький пес не мав свого шлунка, так як при спробі випити молоко у нього випливали крапельки з обрубаною частини. Також собаки не могли ужитися разом і намагалися позбутися один від одного.
Що підштовхнуло вченого піти на такий експеримент?
Експеримент “Собака з двома головами” – це трансплантологія на практиці. Термін вивів сам Деміхов і намагався розкрити його суть світу. Необхідність у цьому нововведенні була, так як людський організм схильний згасати, а деякі органи роблять це набагато швидше. Пересаджувати людині орган або частина тіла, щоб повернути його до попереднього стану, – аж ніяк не зайва процедура.
Слаборозвинена на той період в радянському просторі медицина не могла дати такого терміна, тому це зробив вчений. Спроможність процедури була майже доведена на той момент в експерименті Деміхова “Собака з двома головами”.
Володимир Петрович Деміхов
Майбутній хірург є уродженцем Росії, хутори Кулики. Його мати, Домніка Олександрівна, хоч і ростила трьох дітей без батька, все одно намагалася зробити для них все можливе. Саме тому всі троє мали вищу освіту.
Спочатку чоловік осягав ази професії слюсаря-ремонтника у ФЗУ. Пізніше Деміхов навчався в МГУ на біологічному факультеті. Його приваблювала ця сторона життя, тому свою діяльність він почав рано. Його інтерес до науки заворожував, так як, будучи студентом, Деміхов вже конструював імплант серця для собаки, яка, на жаль, витримала з ним тільки пару годин.
Друга Вітчизняна війна затримала його розвиток в галузі науки.
Після її закінчення Деміхов почав працювати в інституті експериментальної і клінічної хірургії, де проводив не схожі на інші операції.
Через рік після війни Володимир Петрович здійснив небувале: він зміг пересадити серцево-легеневий комплекс. Відкриття стало сенсаційним. Також він експериментував над заміною печінки.
Коли пересаджене собаці донорське серце почало працювати, це перевернуло свідомість тодішніх умов, тому що процедура доводила можливість заміни серця людині.
Пізніше він дуже продуктивно працював в інституті швидкої допомоги ім. Скліфосовського, де зміг захистити кандидатську і докторську дисертації. Саме там пройшов ряд дослідів під назвою “Собака з двома головами”, які змогли дати грунт для розвитку трансплантології.
У 1998 році почесний учений, який удостоївся багатьох премії, загинув. В честь нього споруджено пам’ятник у Москві в новій будівлі НДІ.
Суть експерименту
Для проведення операції були обрані бродячі собаки – одна маленька, а інша велика. Остання була головною, а дрібна собачка грала роль вторинної голови. Вся її нижня частина тіла була вилучена, залишилися лише лапи, шия і сама голова. На шиї великого пса був зроблений розріз, куди згодом пришили іншу голову. Хребці собак скріплювалися спеціальними струнами, щоб вони рухалися як єдиний організм.
Найбільш результативні операції тривали не більше 3,5 годин. Всього процедур начитывалось близько 24. Фінал для всіх організмів був невтішний – собака з двома головами гинула. Найтриваліший період життя псів становить 29 днів, і для Деміхова це був значний прорив.
На фото собака з двома головами виглядає перспективно, але надто ризиковано. Даний досвід здасться багатьом людям жорстоким, але така нелегка доля розвивається медицини. Причому існували й інші випадки пересадки і трансплантації, які лякали ще більше, але нічого істотного не принесли. Деміхов ж надав низку корисних для людства результатів, якими користуються і сьогодні.
Собака з двома головами: міфологія
У міфології Стародавньої греції існує розповідь про якесь чудовисько Орфе. Воно було породжене Тіфоном і Єхидною, за одними джерелами, в інших же йдеться про те, що його мати – Химера.
Орф виглядає як жахливе породження з двома собачими головами і змією замість хвоста. Він наочно описується в 10 подвиг Геракла. Собака з двома головами виступала в ролі захисника чудових “червоних биків”.
Створення, судячи з описів і твердженнями, найімовірніше, існувало ще до елліністичного періоду і мало важливе значення для людей.
Підсумки експерименту
Дані досліди підхльоснули подальший розвиток трансплантології та медицини в цілому. Небувала подія допомогло розробити спеціальну систему по заміні органів, зокрема серця.
Сьогодні завдяки дослідженням Володимира Деміхова багато лікарі досягають нових висот. Нейрохірург Серхіо Канаверо, вивчаючи дані, говорить про те, що незабаром процедура пересадки головного мозку стане звичайним явищем. Розраховується, що все відбуватиметься у Китаї. Таке відкриття допоможе врятувати життя багатьом людям.
Деяка частина лікарів скептично ставиться не тільки до можливих новинок в медицині, але і до діяльності Деміхова.
Якщо подивитися на все об’єктивно, то неймовірний внесок у вітчизняну і світову науку з боку Володимира Петровича ігнорувати неможливо.
Були аналоги в історії цього експерименту?
Пересадка голови – операція, яка вже проводилася до Деміхова. У 1908 році французьким хірургом Алексісом Каррелем разом з фізіологом з Америки Чарльзом Гатрі була здійснена спроба аналогічної операції. Собака з двома голова – результат, який здавався їм досягається. Цього, на жаль, не сталося. Створення подавало ознаки життя, але незабаром зазнало усипляння, так як деградувало.
Також метод використовувався для проведення процедури з мавпами. Задумка з’явилася в 1970 р. у вченого Роберта Уайта. Коли одного тваринного позбавили голови, вчені забезпечували постійний приплив крові до мозку, щоб той не загинув. У результаті операція пройшла успішно, але мавпи змогли прожити всього кілька днів.
У 2000 роках японці спробували зробити свій внесок у трансплантологію. Процедура проводилася на щурах. Про результати мало що відомо, але повідомляється, що спинний мозок вдало поєднали за рахунок знижених температур.
