Методи діагностики
Для встановлення діагнозу «синехия малих статевих губ» (код за МКХ-10 — Q52.5) доктору достатньо візуального огляду. У ході процедури він оцінює ступінь зрощення, наявність супутніх запалень. Додатково іноді лікар призначає додаткові аналізи для уточнення причини патології. Наприклад, загальний аналіз сечі дозволяє виключити запалення сечостатевої сфери, а мазок — вульвіт. Також виконується посів на флору для оцінки чутливості до певних видів антибіотиків.
Дитячий лікар може задати ряд уточнюючих запитань про режим дитини, відхід за ним, харчуванні, перенесених недугах. Точні відповіді допомагають максимально повно визначити першопричину порушення і призначити лікування.
Місцева терапія
Думки лікарів про необхідність лікування синехії малих губ у дівчаток розходяться. Одні фахівці стверджують, що патологію не можна чіпати до 10 років. Пояснюють вони це тим, що до даного віку організм починає синтезувати власний гормон естроген. Тому проблема вирішується самостійно. Інші медики наполягають на проведенні терапії консервативним або оперативним шляхом.
Місцеве лікування зводиться до застосування такого препарату, як «Контрактубекс», естрогенсодержащих мазей і кремів («Овестин»). Розглянемо, що являє собою кожен із засобів більш докладно.
«Контрактубекс» — це протизапальний препарат, що чинить бактерицидну дію. Добре загоює раневі поверхні. Засіб інструкція рекомендує наносити двічі на добу на пошкоджену поверхню. Більший результат можна отримати, поєднуючи його з «Траумелем З» або «Бепантеном». Тривалість лікування налічує 20 днів. Застосовувати препарат можна і в профілактичних цілях. Єдиним протипоказанням до його призначення виступає індивідуальна гіперчутливість до вхідних компонентів.
«Овестин» — це гормональний засіб, діючою речовиною якого є естріол. Мазь рекомендується наносити тонким шаром перед сном. Не слід надягати підгузник до повного її вбирання. Тривалість лікування налічує 20 днів, після чого слід зробити перерву на тиждень. При виникненні свербежу, висипань або виділення слизу з піхви терапію необхідно припинити і повторно звернутися до лікаря для вибору аналогового кошти.
Також консервативне лікування передбачає призначення медикаментів для боротьби з супутніми проблемами зі здоров’ям. Наприклад, у випадку інфекції сечовидільної системи лікар повинен прописати антибіотики. При вульвитах і вульвовагинита показано використання противірусних та протигрибкових препаратів. Якщо має місце алергічна реакція, потрібні антигістамінні засоби.
