Швейцарська система в шахах: правила, достоїнства і недоліки
Позитивні сторони
Розглядаючи анонси турнірів у шаховому клубі вашого міста, ви, напевно, часто бачили вивіску за типом “Турнір з шахів в 9 турів в швейцарською системою. Приходьте…”. Чому? З якої причини так рідко влаштовують “кроговики” або ще якісь змагання в іншій системі пристрою? Давайте разом спробуємо розібратися. Зазначимо плюси швейцарської системи в шахах:
Досвід і емоції. На всі турніри дрібного масштабу люди приходять заради досвіду або позитивних почуттів. Тільки не обурюйтеся! Так, якщо прийдете на турнір у форматі “матчу”, ви теж отримаєте досвід. Але варто акцентувати увагу в цьому пункті на нокаут-систему. Припустимо, ви – початківець шахіст або любитель, вам попався суперник сильніший за вас, ви програли. Для вас цей турнір вже програно (з точки зору результату).
Другий шанс. Знову порівняння з нокаут-системою. Програвши 2-3 туру, але вигравши всі інші, ви можете зайняти навіть призове місце (залежить від складу турніру: щільний або сила гравців досить різна).
Кількість турів. Зазвичай в швейцарською системою партій 9, максимум 11, наприклад, у бліц-турнірі. У той час як в круговому принципі проведення змагань може бути і 15, або навпаки, лише 5. Все залежить від кількості людей. Але нам здається, що 9 турів – оптимальний варіант. І не надто втомився, і встиг розігратися.
Рівні за силою суперники (не забуваємо, що суперники вибираються за очками). Не менш важливий факт для продуктивного вивчення шахів: на програшах – вчишся, а виграші не дають охолонути бажанням займатися”.
