Антифашистський і партизанський рух
Партизанський і антифашистський рух в Росії має свої традиції та історію. Великий вплив на результат війни надали партизани у Вітчизняній війні 1812 року, коли, рятуючись від французів, до лісу йшли цілими селами. Здійснювали вилазки, знищували обози окупантів, нападали на невеликі загони, ховали фураж і продовольство. Бачачи користь від партизанів, з ними співпрацювали цілі військові підрозділи російської армії, наприклад, кінний загін гусарів Дениса Давидова, який став командиром партизанського руху.
В роки громадянської війни партизанські загони на Далекому Сході вели бої з цілими військовими з’єднаннями японської та білої армії. Японці партизанів у полон не брали. Підпільники, які вели пропаганду, збирали відомості про пересування ворожих військ, здійснювали диверсійні акти, мали добре налагоджений зв’язок з партизанськими загонами, складовими цілі дивізії, армії.
В Європі в роки Другої світової на окупованих територіях діяв антифашистський рух, в якому брали участь громадяни практично всіх країн. Воно охопило Францію, Італію, Польщу, Югославію, Словаччину, так і в самій Німеччині діяли організації, що знаходяться в глибокому підпіллі.
