Морфологічні особливості непальської
Лексичну основу непальської мови становлять слова, запозичені з санскриту. Цей алфавіт складається всього з 38 літер: 11 голосних і 27 приголосних. Голосні букви утворюють дифтонги.
Іменники непальської мови відносяться до жіночого або чоловічого роду, якщо вони представлені в однині. На відміну від більшості мов зміна іменників за числами не є обов’язковим і часто опускається, якщо присутній інший ознака, що вказує на чисельність.
Займенники, на відміну від іменників, роду не мають. Варто також звернути увагу на поділ займенників третьої особи на розташовані поблизу та на віддалі від мовця. Крім того, для займенників непальської мови існують три ступені формальності: низький сан, середній високий сан і сан.
Дієслова в непальської змінюються числа, роду, сану і особі, а також відмінюються відповідно з часом, підвидом і одним з п’яти зворотів.
Що стосується прикметників, вони можуть бути як склоняемыми, так несклоняемыми. Цікавою є тенденція до повсюдного використання жіночих закінчень, обґрунтована впливом хінді на письмовий мову.
