Що собою являє
Непальська мова – це офіційний і найчисленніший мова республіки Непал. На ньому говорять також в Індії, Бутані і Сіккімі. Крім Непалу, статус державного закріплений за непальської в індійському штаті Сіккім і в окрузі Дарджилінг, Західна Бенгалія. Непальська мова належить до підгрупи гірських прислівників, іменованих орачі, і відбувається він від індоарійської гілки індоєвропейських мов. Завдяки впливу хінді і санскриту між ними простежується багато спільного.
Іноді непальська мову помилково називають неварским. Незважаючи на те, що Катманду в даний час є столицею держави, історично в ньому сформувався свій власний мову, що відноситься до тибето-бірманської групи.
Завдяки різноманітності етнічних груп, що населяють Непал, в різних частинах країни можна почути кілька назв:
- гуркхали;
- кхас-кура;
- парбатия;
- лхоцхаммикха;
- східний орачі, що зустрічається тільки в лінгвістичній літературі.
Відмінності можна простежити не тільки в назвах, але і в самому його змісті: непальська мова має цілий ряд діалектів. Чим ближче до глибині країни, тим мова стає складніше і багатше. На околицях Непалу, в місцях, наближених до туристичних, він сильно спрощується і стає зрозуміліше гостям країни.
У давнину для письма використовувалася власна система писемності – бхуджимол, але з плином часу її змінило індійське лист або деванагарі (“божественне письмо”), характерне також хінді і маратхі. Перший письмовий пам’ятник непальської мови датується 1337 роком. Що стосується літературної мови, він порівняно молодий і бере свій початок в перших десятиліттях XIX століття.