Міфи
Помилкою є думка про те, що приналежність до сангхі – це обов’язкове вегетаріанство. Дійсно, ряд сур не радять вживати м’ясні продукти. Однак відомо, що в палійському каноні, який складався через 300 років після парінірвани Будди, останній відмовився висунути в якості вимоги у сангхі вегетаріанство. Він вважав це за особистим вибором кожного практикуючого.
У той же час у ряді країн ченці, як правило, дають відповідні обітниці і перестають вживати м’ясо. Тибетські традиції не включають такого обітниці. Як правило, не їдять м’ясо китайські, корейські та в’єтнамські ченці, в той час як японські і тибетські не дають подібних обітниць в обов’язковому порядку.
У сутрах Махаяни, Будда проголошує, що будь-який мирянин може досягти просвітлення. Але в західних традиціях поширений міф про те, що просвітництво неможливо поза межами сангхи. У сутрах є історія про те, як дядько Будди, мирянин, досяг просвітління, слухаючи промови Будди.
