Перший том трилогії про сибірській глибинці прославив ім’я Олексія Черкасова на весь світ. На написання книги його надихнула неймовірна історія: у 1941 році автор отримав лист, написаний з літерами “ять”, “фіта”, “іжиця”, від 136-річної мешканки Сибіру. Її спогади і лягли в основу роману Олексія Черкасова “Хміль”, в якому розповідається про жителів старообрядницького поселення, що сховався в глибині тайги від сторонніх очей.
Сюжет роману
Сюжет твору заплутаний і захоплюючий, як виткі пагони хмелю. Звідси і назва. В одній з частин знаменитої трилогії Черкасов називав життя в Білій Елані, скрутившейся, як хміль, – не продерешься через зарості старообрядницьких толків і спорідненості.
Трилогія Олексія Черкасова “Сказання про людей тайги” оповідає про життя в сибірській глибинці. Перший том трилогії “Хміль” охоплює великий період – від декабристського повстання 1825 року до Жовтневої революції. Один з учасників повстання – Лопарев – був засланий у Сибір.
Дорогою йому вдалося втекти. У глухій тайзі для нього справжнім порятунком стало поселення старообрядців. Він вникав у їх побут, суворий уклад, осягав особливості їх обрядів, жорстокі закони. І життя тут не здавалася вже такою радісною, як спочатку.
Зустріч зі старообрядцями
Роман “Хміль” оповідає про людей, яким доводилося відстоювати свою віру або відмовлятися від неї, часом і ціною життя. Доросле покоління на чолі з духовним батьком Філаретом прагне зберегти традиції. Вони приймають каторжника у своїй громаді, адже він пішов проти “царя-антихриста”. Але лицемірний старець придивляється до “щепотнику”, адже його віра чужа їм і може внести розлад.
Олександр Лопарев заводить дружбу з знахаркою, для старообрядців – єретичкою. Представниця дворянського роду, молода дівчина готувалася до постригу, але один праведник “розкрив їй очі, що всі біблійні оповіді вигадані корисливими людьми. Єфімія повірила йому, і за це церковники прирекли її на тортури і смерть.
Врятував її син Філарета і одружився на ній проти її волі. Так вона опинилася в громаді.
Олександр і Єфімія полюбили один одного. Але дикі филаретовские закони загрожують їх життю. Дівчина провела тут більше часу і розуміє, що тікати їм нікуди. Крім того, вважає своїм обов’язком допомагати людям.
Зловісний змову
Біда прийшла несподівано. Знахарку зловили і почали катувати як єретика. Погубили її маленького сина. Лопарева жорстоко побили. В громаді стався переворот, що зрів давно в головах змовників. Але зміни не привели ні до чого хорошого. Нова влада захопила золото і прирекла всю громаду на голод і злидні.
Мокей, чоловік Ефимии, дізнавшись про загибель сина від рук його батька, розчаровується у вірі. Пішовши з громади, він абсолютно випадково стає співучасником злочину. Урядники, звинувативши у всьому “секту”, розганяють громаду. Політв’язня Лопарева вони знаходять вмираючим. Захищаючи Ефимию, він потрапив під ніж каторжника і злодія Третяка.
Тайгові люди
Відмінною рисою роману “Хміль” є багатогранні, героїчні образи. Неідеальні, але сильні духом жителі сибірської глибинки шукають істину далеко від цивілізації. На відміну від городян, тайговий народ йде від Бога не через чиїсь намови, а осягає істину через власну життя. Лопарев ще хлопчиськом втратив віру, а Мокей розчарувався в її істинності, спостерігаючи за катуваннями і тортурами. Останньою краплею стало вбивство сина – його рідний батько, старець Філарет, власноручно задушив хлопчика перед іконами і пораненої дружиною Ефимией. Невіра Мокея було вистраждано, як і віра Ефимии, яку за неї катували.
Герої твору
Мокей – природний, непохитний, палкий. Покохавши раз, він був вірний до гробової дошки. Точно так само, зневірившись, він не повернувся до колишньої віри. Він таємно обтяжувався своїм оточенням і зрозумів, що сам пригнічував свою Ефимию тим, що не бажав зрозуміти її, тому й не заслужив її любові. Він каявся перед нею, і Єфімія стала поважати в ньому самобутню й непересічну особистість.
Своєю відчайдушною проповіддю він допоміг Ефимии усвідомити, що прикриваються вірою, щоб вершити непорядні справи і тиранити людей. Самостійність Мокея допомогла йому усвідомити це, прийти до істини і відмовитися від марновірства. Мокей – це приклад особистості, повсталої проти вікової тиранії держави, церкви і умовностей.
Єфімія – сильна і незалежна. Вона не побоялася кинути виклик оточенню, влада в особі Філарета і забобонам. Від неї відвернулися усі, родичі будуть проклинати спорідненість з нею. Для них вона єретичка і відьма. Однак у ній була непереборна тяга до справедливості і любов до людей. Такі люди не миряться мовчки з свавіллям. Заради любові вони йдуть на ризик, за що Єфімія трохи не поплатилася своїм життям.
Короткий аналіз твору
Роман “Хміль” – це перша книга трилогії “Сказання про людей тайги”, популярність її була неймовірною. Книги Черкасова переклали на багато мов. Деякі літературознавці вважають, що “Хміль” – найсильніший твір письменника. Сюжет настільки заворожує, що відірватися від читання немає сил. У ньому безліч персонажів, яких перерахувати просто неможливо. Але автору вдається описати чудово і другорядних героїв.
Черкасов піднімає в романі дуже важливі теми – прагнення до влади, сліпе слідування принципам, зраду і любов, віра і добро. Мова автора роману “Хміль” змінюється у відповідності з описуваним періодом, що допомагає читачеві виразно відчути ту атмосферу. Так, у кожного героя є архаїчні вирази, які доповнюють його образ.
Наприклад, з вуст колишнього каторжника часто чути лайку “зело борзо”, Єфімія вживає вислови з Біблії, Мокей виражається просто, але дуже емоційно, Філарет сипле церковнославянскими словами: “єретик”, “алгимей”, “вийди”. Лопарев, носій західного менталітету, говорить майже сучасним нам мовою. Дуже глибокий роман, який потрібно читати усвідомлено і вдумливо, щоб нічого не упустити.
У романі Черкасова “Хміль” читач бачить іншу Росію, невідому, не ту, що в підручниках історії. Непідвладна царя і церкви, забобонна і жорстока. Непрохідна тайга приховує її від решти світу. Тут ще жива пам’ять про Пугачову, про чаклунів і відьом. Автор майстерно показує традиції, обряди і менталітет розкольників. Життя жінки у старообрядницьких громадах цінувалася багато менше, ніж чоловіча. Будь-яка ніжність на людях тягла за собою покарання, а народження дівчинки могло стати приводом для звинувачення і покарання матері.
Основна думка
Головна ідея роману А. Черкасова “Хміль” криється в тому, що релігія, в якій і донині багато хто бачать порятунок і шукають його, не виправдала очікувань. Віра вела людей, але в нікуди, в глухий кут. Рятуючись від царя, люди потрапили під ще більшу деспотичну владу – фанатизм. Він був куди найнесправедливіше, небезпечніше і хитріше. Сидів у головах, а не на троні. Божевільні сни, народжені від виснажливих постів, приймали як знамення, примхи старця-духівника – за прояв святості. Так вони і не помітили, як стали вбивати “перед іконами”, в ім’я того, хто дав їм заповідь “Не убий”.
