Психологія масової комунікації. Роль масової комунікації в сучасному суспільстві

Наскільки значимі масові комунікації в Росії і в іншому світі?

Переоцінити значення різних комунікацій неможливо. Наприклад, як люди дізнаються новини? Або ж зв’язуються зі своїми близькими, рідними, знайомими, що знаходяться далеко? Для цього вони використовують засоби обміну інформацією. Відповідно, ці технології є невід’ємною і дуже важливою частиною життя як окремих людей, так і суспільства в цілому.

Різні комунікації настільки міцно увійшли в усі соціально значущі сфери, що уявити світ без них вже просто неможливо. Політика, економіка, культура, так і вся соціальна інфраструктура фактично «триматися» на масових комунікаціях. Більше того, засоби інформації формують у людей уявлення про що-небудь.

Створюють ЗМІ помилкове уявлення про події?

Наприклад, російські ЗМІ нерідко висвітлюють ті чи інші події трохи інакше, ніж це роблять західні журналісти. Переконатися в цьому зовсім неважко, достатньо лише скористатися інтернетом і переглянути публікації в іноземних засобах масової інформації. Причому відмінність полягає в подачі інформації, тобто про спотворення подій мови немає. Тим не менше ця специфіка провокує деяких людей на самостійний пошук інформації в мережі Інтернет. На цьому ж явище частенько «паразитують» політики, що знаходяться в самому початку своєї кар’єри, підносячи ЗМІ в якості якогось монстра, зомбирующего населення країни.

Насправді ж певна специфіка подачі будь-якої інформації притаманна абсолютно всім комунікаційним засобам. Приміром, як висвітлювали розгром бази Перл-Харбор в США і Японії? Американці перетворили фактичну професійну непридатність своїх військових в справжній героїзм, і трагедію і мучеництво. Цю ж манеру подачі інформації підхопили і кінорежисери. Японці ж славили своїх героїв, дещо перебільшуючи обороноздатність противника і його готовність до бою.

Цей приклад чітко ілюструє наявність початкової упередженості в подачі інформації. Відповідно, російські ЗМІ нічим не відрізняються від всіх інших.

Кожне комунікативний засіб так чи інакше формує уявлення про подію чи явище, створює суспільна або особиста думка. Навіть якщо людина сама впізнає інформацію від іншого, що перебуває на місці подій, то він все одно отримує упереджену подачу. Наприклад, якщо розмовляти з мешканцями Прибалтики про економічну ситуацію, то одні люди розкажуть про те, як їм добре, можна їздити на роботу в країни ЄС і про інші плюси. Проте інші люди скажуть про те, наскільки все у них недоброзичливо, в якості аргументів вони приведуть необхідність виїзду у ближні країни ЄС заради заробітку.

Відповідно, джерело інформації завжди впливає на соціально-психологічні процеси сприйняття і усвідомлення. І цю проблему також вивчають психологи.