Як вони розвивалися?
Фактично, провулок – це зручна для людей дорога від одного місця до іншого. Зрозуміло, подібна затребуваність не залишалася непоміченою людьми, як зараз кажуть, «з комерційною жилкою». В провулках з’являлися різні дохідні будинки, торгові лавки, трактири, постоялі двори, конюшні, склади і багато іншого. Зрозуміло, будувалися в них і житлові будинки, церкви і каплиці.
До початку минулого століття провулки були найбільш поширеним адресним об’єктом. Приміром, тільки в Москві їх було близько 936. До середини минулого століття саме слово «провулок» стало застарівати і практично вийшло з ужитку, зберігшись лише на старих інформаційних адресних табличках. Це цілком природний процес. Адже коли-то такого терміна в мові не було зовсім, а переходи називали провулками, а потім вони стали провулками. А пізніше їх замінило більш лаконічну назву – проїзд.
З бурхливим розвитком міст росли і провулки. Частина з них зникала з карт, зливаючись з вулицями при перепланування, знесення та інших змінах. Частина, навпаки, розросталася і перетворювалася в самостійні вулиці. Однак у всіх старих містах, в їх історичних районах, по сьогоднішній день всюди миготять адресні таблички зі словом «провулок».
