Поняття собівартості продукції. Особливості і опис

В процесі виробництва для обліку ефективності роботи підприємства з виготовлення товарів або надання послуг необхідно здійснювати контроль вироблених витрат. Основним і найбільш поширеним показником є поняття собівартості продукції.

З допомогою обчислення собівартості можна визначити яку кількість витрат було витрачено на виробничий процес, і згідно з цим визначати величину необхідної для накрутки реалізації продукції або визначення ціни наданих послуг.

Поняття собівартості

Собівартість – сума всіх матеріальних витрат на виробництво різних товарів і послуг згідно заданої спеціалізації здійснюваної діяльності.

Поняття собівартості продукції включає в себе основні витрати, такі як:

  • купівля матеріалів для виготовлення продукції і палива;
  • використання транспортних засобів та спеціального обладнання (основних виробничих фондів);
  • заробітна плата і оплата соціального пакету працівникам підприємства;
  • податкові та інші відрахування в державний бюджет.

Крім того, в кінцеву суму можуть бути включені інші витрати, необхідні для виготовлення і реалізації продукції і послуг.

Роль собівартості в бухгалтерській звітності

Собівартість є важливим елементом для складання бухгалтерської звітності, так як поняття витрат та собівартості продукції мають прямий зв’язок між собою. За обчисленим витрат (витрат) на виробництво продукції можна шляхом додавання додаткових витрат (амортизаційних, податкових, страхових відрахувань, оплати праці, оренди і т. д.) розрахувати собівартість.

За допомогою даних показників встановлюють остаточну ціну на реалізацію виробленого товару або надаваних послуг. Чим вище витрати на виробництво, тим вище вартість продукції, яка включає і витрати по реалізації, і додаткову вартість, заробітну плату працівникам.

Собівартість і витрати

Поняття витрат та собівартості продукції також є взаємопов’язаними величинами. Собівартість визначає перелік витрат по відношенню до заданого періоду часу, який необхідний для виготовлення товару.

Витрати на поточний етап включаються в собівартість продукції, виготовленої під час цього виробничого процесу. У свою чергу, витрати на наступні періоди не включаються у вартість товарів, вироблених в даний момент. Вони будуть ставитися до собівартості продукції наступного етапу часу.

Витрати на наступні періоди – це витрати, фінансові кошти на які ще не виділені, але вже зарезервовані. Таким чином, в поняття собівартості продукції та витрати відіграють провідну роль.

Функції собівартості

Поняття і сутність собівартості продукції пояснюються наступними виконуваними функціями:

  • розрахунок виділених матеріальних засобів на виготовлення і доставку продукції;
  • формування ціни, за якою буде проводитися реалізація;
  • визначення рівня прибутковості підприємства;
  • обґрунтування вкладень на модернізацію підприємства, впровадження інноваційних технологій та вдосконалення виробничих процесів;
  • обґрунтування прийняття рішень по введенню різних змін.
Дивіться також:  Порядок і правила прийому в школу

Таким чином, собівартість відіграє важливу роль при регулюванні виробничого процесу, при вдосконаленні наявних методів робіт і реалізації виготовленого товару покупцям і перекупникам.

Види собівартості

Поняття собівартості продукції, робіт і послуг може мати кілька видів згідно різних факторів, за якими проводиться класифікація. До цих факторів відносять:

  • кількість виготовленої продукції або наданих послуг;
  • цільове призначення, відповідно до якого буде проводитися розрахунок собівартості;
  • величина охоплення виробничих процесів;
  • тип підприємства, що виробляє продукцію і специфікація виконуваних їм робіт.

В залежності від необхідного призначення собівартість може розраховуватися різними методами.

Собівартість кількості продукції

Поняття собівартості продукції може поширюватися як на одиницю товару, так і на повну його партію. В залежності від цього існує класифікація по кількості виробів: собівартість одного виробу і собівартість всієї продукції виробництва.

Собівартість продукції підприємства є головною характеристикою для визначення витрат на виготовлення однієї одиниці товару і розрахунку ефективності випуску певної продукції на рівні одного підприємства або ділянки.

Собівартість виробництва на підприємстві може бути розрахована в кошторисі на виробництво. Вартість однієї одиниці виробу вважають за допомогою методів калькуляції, які є найбільш точними через точного обліку наявних факторів виробництва.

Собівартість за цільовим призначенням

Поняття собівартості продукції та послуг в залежності від мети поділяють на два види: плановий і фактичний.

Планова собівартість визначається за нормами й цінами, що встановлюються на вироблену продукцію, а фактична – за розрахованим у звітах значень, включаючи витрати на різні невиробничі потрібні (наприклад, псування або втрата товару згідно встановленим нормам).

Значення планової собівартості є провідним для визначення напрямку модернізації і удосконалення підприємства, підвищення рівня виробничого обладнання і зменшення споживання сировини для виготовлення товару. Для цього організовують спеціальні заходи, де вирішують подібні організаційно-технічні питання.

Собівартість по охопленню виробництва

Поняття та види собівартості продукції включають в себе також класифікацію по ширині охоплення виробництва і реалізації. На цьому рівні розрізняють повну, виробничу та дільничну вартість.

Дільнична собівартість включає в себе витрати на обслуговування цеху з виконання заданого виду робіт. Це сума наступних елементів: витрат на основні і допоміжні матеріали, електроенергію, оплату праці і соціального пакета працівників, амортизацію приладів та обладнання, розташованих на території цеху.

Дивіться також:  Астрономічний рік диктують зірки

Виробнича собівартість відображає суму, яку підприємство витратило на виробництво даного виробу. В дану величину включають: витрати на сировину, паливо та електроенергію, оплату праці і соціального пакета працівників, амортизацію всіх наявних на підприємстві приладів і обладнання.

Повна собівартість, крім перерахованих вище витрат, включає в себе витрати на реалізацію вже готової продукції: доставку, транспортування, оплату утримання організацій з продажу продукції і т. д.

Собівартість за типом підприємства

Для підприємств, що виробляють різні види товарів та послуг, поняття собівартості продукції може включати різні складові виробництва. Для організацій, де діють особливі умови роботи, вартість продукції розраховується особливим чином. Наприклад, для робіт з видобутку корисних копалин враховують вартість геологорозвідувальних досліджень.

Аналогічним чином розраховують шукане значення для інших видів робіт, підсумовуючи всі зроблені витрати на виробничий процес. Для підрахунку витрат на одиницю продукції собівартість за весь рік ділять на обсяг виготовленого товару в натуральних величинах. При цьому отримують приблизне значення собівартості. Для точного значення проводять калькуляцію.

Економічні елементи собівартості

За економічними показниками до складу поняття собівартості продукції підприємства входять дві частини витрат, які можна розділити на витрати за економічними елементами і калькуляційними статтями.

До економічним елементам відносять:

  • фінансові витрати на виробництво товарів;
  • витрати на заробітну плату та соціальний пакет працівників;
  • амортизаційні відрахування;
  • та інші можливі витрати, що виникли у процесі виробництва.

Фінансові витрати включають в себе:

  • ціну закупівельних матеріалів для виготовлення продукції;
  • ціну закупівельних матеріалів для невиробничих потреб;
  • ціну деталей для виготовлення продукції і напівфабрикатів;
  • ціну за виконуються сторонніми підприємствами роботи виробничого характеру;
  • ціну за природні ресурси;
  • ціну палива, яке необхідно для безперебійної роботи машин і устаткування, а також опалення приміщень та інших цілей;
  • ціну закупівельної енергії, необхідної для виробничих і невиробничих потреб підприємства.

З отриманої суми фінансових витрат віднімають вартість відходів, одержаних у процесі виготовлення продукції і реалізовані стороннім підприємствам. Відходи в даному випадку – залишки матеріалів, палива, напівфабрикатів та інших використовуваних ресурсів, які були утворені в період виготовлення продукції і втратили необхідні для виробничих цілей властивості і якості. Вони продаються за ціною нижче первісної закупівлі або за повною ціною, в залежності від властивостей.

Фінансові витрати у складі собівартості

Перелічені вище витрати є складовою частиною собівартості продукції. Кожна з них включає в себе певну групу витрат.

Дивіться також:  Євразійський національний університет імені Л. Н. Гумільова р. Астана, Казахстан

Витрати на заробітну плату включають в себе витрати на оплату праці співробітників, що беруть участь у процесі виробництва і реалізації продукції, а також премії, заохочення та інші виплати. Витрати на соціальний пакет включають відрахування на медичне обслуговування, соціальне страхування і в пенсійний фонд.

Амортизаційні відрахування – це витрати на відновлення і ремонт задіяних у виробничому процесі машин, приладів і обладнання.

Також в повну суму можуть входити інші витрати: податкові відрахування, платежі за наявними заборгованостях, витрати на підвищення кваліфікації працівників, погашення орендної плати, внески у фонд страхування майна, витрати на ремонт устаткування і т. д.

Крім того, фактична собівартість включає в себе можливі витрати на гарантійне обслуговування у період зазначеного терміну, втрати від браку та вимушених простоїв виробництва, виплати співробітникам при отриманні виробничих травм, а також недостачі коштів і ресурсів при відсутності обвинувачених.

Калькулювання собівартості

Твір калькулювання є одним з основних понять собівартості продукції, вироблених при бухгалтерському обліку на підприємстві. Калькуляція проводиться з дотриманням діючих розцінок на паливо, напівфабрикати і сировина, необхідне для виготовлення товару.

Калькулювання проводиться за відповідними статтями, відповідним необхідної групі витрат. До них відносяться:

  • ставлення до процесу виготовлення;
  • віднесення на власну ціну;
  • ставлення до обіговому обсягом виробництва.

В результаті калькуляції отримують повну суму витрат, необхідних для виробництва того чи іншого товару, діючу на рівень цін зазначеного часу. Ця сума відповідає собівартості, необхідної для виконання подальших обчислень.

Калькуляція є найбільш точним способом визначення собівартості, так як не використовують усереднені значення. У процесі розрахунку можна взяти на облік будь-який наявний фактор виробництва з необхідною вартістю.

Значення собівартості

На закінчення можна сказати, що поняття собівартості продукції є провідним для визначення витрат на виробництво товарів або послуг. За допомогою цієї величини можна визначити, наскільки ефективно відбувається здійснення роботи підприємства, де є великі втрати і витрати, і як можна вдосконалити виробничий процес.

Собівартість враховує не тільки виробничі, але і невиробничі витрати, тому вона несе в собі більше інформації, ніж величина виробничих витрат. Крім того, щодо собівартості розраховують додану вартість на кінцевий продукт при реалізації.

Таким чином, для того щоб скласти правильну фінансову звітність підприємства по виготовленню товарів або надання послуг, необхідно розрахувати собівартість виробничого процесу.