Хендрік де Ман
Іншим прикладом політикана тієї ж епохи є Хендрік де Ман. Він був харизматичним лідером бельгійських соціалістів, закликав до знищення фашизму, збирав люті антифашистські та антикапіталістичні демонстрації. Однак у 1940 році він, подібно Лавалю, вирішив врятувати свою політичну кар’єру, вступивши в змову з німецькими окупаційними силами.
При цьому погляди де Мана, як і погляди Лаваля в свій час, змінилися на повністю протилежні: тепер він уже був не рупором бельгійського антифашизму, але людиною, відкрито заявлявшем про “крах старого капіталістичного світу” і “велич Третього Рейху”. Після війни цей політикан був заочно засуджений до 20 років ув’язнення, однак уник покарання, вчасно втік у Швейцарію.
