Підключення електричної варильної панелі: правила, способи та особливості процесу

Підбір кабелю

Є два ключових параметри, які потрібно врахувати при виборі перерізу проводу:

  • число жил;
  • товщина.

Щоб визначити першу характеристику кабелю, потрібно знати, скільки контактів знаходиться в клеммнике варильної поверхні. Як правило, такі прилади мають кілька варіантів приєднання: до трьом або чотирьом жилах. Трижильний провід використовують, коли потрібно підключити пристрій до однофазної мережі, робоча напруга якої складає приблизно 220 В. Якщо ж у приватному будинку встановлений трифазний розподільний щит, то в такому випадку краще встановлювати прилад за схемою, яка враховує провід з 4 і більше жилами. Додатковий кабель знизить напругу в лінії і, відповідно, підвищить її ефективність.

Для визначення товщини перерізу кабелю потрібно знати потужність варильної панелі. Щоб визначити цей показник можна скористатися класичною формулою Ома: I = P ÷ U, де:

  • I — сила струму, що обчислюється в амперах (А).
  • P — потужність приладу (одиниця виміру — вати), для визначення якої достатньо заглянути в паспорт пристрою.
  • U — мережеве напруга, в даному випадку дорівнює 220 вольт (В).

Обчисливши силу струму варильної поверхні та духовки, можна визначити перетин кабелю за допомогою спеціальних таблиць, одна з яких наведена нижче.

Наприклад, при номінальному струмі, рівному 32 А, знадобиться мідний дріт, переріз якого — 6 мм2. Але сучасні моделі духових шаф споживають близько 3-3,5 кВт, а варочні панелі — 5-10 кВт. Тому для підключення духовки потрібно електричний кабель перерізом не менше 2,5 мм2. Крім того, проводи повинні бути влагоустойчивыми, негорючими і мати подвійну ізоляцію.