Опора імператора
Запальний Павло славився тим, що нерідко кардинально змінював свої рішення. Так вийшло і з Петром Олексійовичем Паленом. Через деякий час він був удостоєний уваги з боку государя і прийнятий назад на службу. Героя статті призначили керувати Лейб-гвардії Кінного полку, паралельно він був інспектором кавалерії. Сам Пален порівнював себе з ляльками, які можна перекидати, але вони все одно повертаються у вихідне положення.
В той час багатьом при дворі стало відомо, хто такий Петро Олексійович Пален. Довіру імператора йому вдалося заслужити завдяки допомозі камердинера государя Кутайсова. Сучасники відзначали, що Павло оцінив його здібності придворного, незмінно гарний настрій, спритність, вміння завжди знайти доречний відповідь. Незабаром йому вдалося заробити повагу імператриці і фаворитки імператора Катерини Іванівни Нелидовой.
Пален користувався милістю царя, зумівши побудувати за цей час успішну кар’єру. Він був призначений військовим губернатором Петербурга, потім керував остзейскими губерніями, був інспектором відразу шести військових інспекцій, директором пошт, канцлером Мальтійського ордена, входив до колегії іноземних справ.
За той час, що він займав пост губернатора Петербурга, був затверджений статут міста в 1798 році, завершено будівництво Морського кадетського корпусу і Михайлівського замку. На Марсовому полі були встановлені пам’ятники видатним вітчизняним полководцям – Суворову і Румянцеву. З Кронштадта в столицю переміщений чавуноливарний завод.
Від майбутнього короля Франції Людовика XVIII граф отримав орден Лазаря. Про те, хто такий П. А. Пален, добре знали вже і за кордоном.
Влітку 1800 року графа тимчасово відсторонили від посади губернатора, так як імператор довірив йому командування однієї з армій на випадок ймовірної війни проти Англії. На маневрах в околицях Брест-Литовска Павло залишився задоволений роботою, виконаною Петром Олексійовичем. Навіть вручив йому великий хрест Мальтійського ордену.
