Зорові ілюзії
Крім науки, вивченням фантомности нашого розуміння світу займалися ще й психологи. Якщо відштовхуватися від просторово-часового континууму і розуміння ходу годинника в його рамках, то виходить, що мозок може запримітити і відзначити рухомим лише той об’єкт, який саме пересувається – тобто долає відстань, при цьому витрачаючи певну кількість ресурсу виміру. І ось вам перша палиця в колесі від психологів – візуальні ілюзії. Кажуть, що ці картинки мають “неадекватними фізичними властивостями”, тому неправильно інтерпретуються оком. Але факт залишається фактом – вони статичні, а ми бачимо їхній рух. На думку мозку, в рамках такого зображення об’єкти по тим чи іншим траєкторіях переміщуються, витрачаючи на цей процес час, і змінюючи своє положення в просторі. Але на ділі цього не відбувається, що в черговий раз доводить нам ілюзію сприйняття часу.
