Особливості карикатур Мерінова
Це вірний очей карикатуриста, його художнє чуття, невичерпне розмаїття сюжетів і приводів для сміху. У малюнках така сатира на все наше життя – і політичну, і економічну, і запойно-любовно-побутову – що диву даєшся! А скільки веселого сміху іскрометного, скільки спритності і жуликоватости! Це і є сатира, коли «не в брову, а в око».
І виникають сміх і гіркоту різного спрямування: від легкої усмішки до уїдливої насмішки, гіркої іронії, а часто і гротеску! Так смішно, що ридати хочеться! Саме так замислювалися і сміялися над піснями Володимира Висоцького або Олександра Галича. Виразність – одне з основних вимог до художнього твору, а в малюнках Олексія Мерінова цього неміряно, його малюнки сверхвыразительны. А тому що і художник він винятковий, і філософ неабиякий.
За карикатур художника будуть судити не тільки про «лихих дев’яностих», але і про усьому нашому часу: справах і роздумах, тривоги і біди, надії і бажання жити і сміятися.
