Модифікації торпед
Роботи по вдосконаленню тривали і після здачі її в експлуатацію, і навіть у складні 90-ті роки минулого століття. Випущено кілька варіантів торпеди:
- «Шквал-Е» – це експортний варіант саморушної підводної міни, виготовлений в 1992 році. Вона призначена для продажу в інші держави і вражає тільки надводні цілі. У цьому варіанті передбачено звичайний бойовий заряд і менша дальність ураження. Тривають роботи по удосконаленню версії під конкретного замовника.
- «Шквал-М» – має покращені характеристики: бойова частина збільшена до 350 кг, дальність – до 13 км.
Видозміна цієї торпеди здійснюється постійно, особливо щодо збільшення дальності ураження.
Зарубіжні аналоги «Шквалу»
Дуже довгий час не було підводної міни, хоча б близько наближається за швидкості до найшвидшої торпеді у світі зі швидкістю 300 км/год. І тільки у 2005 році в Німеччині була проведена аналогічна торпеда під назвою «Барракуда», за словами розробників, що володіє дещо більшою швидкістю, ніж «Шквал» за рахунок більш сильного ефекту кавітації. Про інші характеристики винаходу всі дані відсутні. У 2014 році з’явилися повідомлення, що подібна торпеда спроектована в Ірані, що досягає швидкості 320 км/год. Багато країн намагаються розробити такий аналог саморушної підводної міни, але поки немає на озброєнні подібних авіаційних бомб, порівнянних з найшвидшою торпедою в світі «Шквал».
