Ксенія Олександрівна Абульханова-Славська – особа, відома світу як доктор філософських наук, кандидат психологічних наук, професор. На сьогоднішній день вона є дійсним членом-академіків Російського Авторського Товариства, а також головним науковим співробітником лабораторії психології особистості Інституту Психології Російської академії наук. Також здійснює діяльність в якості професора кафедри психології особистості департаменту психології факультету соціальних наук Національного дослідницького університету «Вища школа економіки». Вона є членом Міжнародної академії психологічних наук, а також Європейської асоціації психології особистості.
Професійний шлях
Наукова кар’єра Ксенії Олександрівни почалася в 1956 році, коли майбутній професор закінчила факультет філософії МДУ імені М. в. Ломоносова. Відділення, на якому навчалася Абульханова-Славська – психологія. З 1956 по 1974 Ксенія Олександрівна працювала в Інституті філософії АН СРСР і присвячувала себе сектору філософських проблем. За даний період часу вона просунулася з посади молодшого наукового співробітника до старшого. У 1974 році Абульханова-Славська змінила місце роботи з Інституту філософії перейшла в Інститут психології АН СРСР. На даний момент він відомий як РАН. Основна сфера дослідження професора Абульхановой-Славської – діяльність та психологія особистості.
Викладання
Шлях в якості вчителя у Ксенії Олександрівни розпочався в 1982 році. З тих пір вона викладала не тільки в МГПИ імені в. І. Леніна, але і в РДГУ, і навіть на своєму рідному факультеті психології МДУ імені М. в. Ломоносова. В 2002 році до цього і так не маленькому списку додався факультет психології Національного дослідницького університету «Вища школа економіки».
Крім великої викладацького досвіду, Ксенія Олександрівна присвятила величезний період часу, з 1987 по 2012, роботи завідувачем лабораторією методології, теорії, історії психології Російської академії наук. На сьогоднішній день ця структура носить назву “Лабораторія психології особистості”. У 2013 році Абульханова-Славська отримала посаду головного наукового співробітника Інституту психології Російської академії наук.
Наукова діяльність
Старт дослідницької діяльності Ксенії Олександрівни пройшов під чуйним керівництвом Сергія Леонідовича Рубінштейна. Саме завдяки тому, що Абульханова-Славська була ученицею відомого психолога, вона посилено розвивала його теорію діяльності у своїх подальших роботах. Вже до сімдесятих років вона стає одним з лідерів у вивченні методології вітчизняної психології.
Першою значимою роботою можна вважати монографію «Про суб’єкт психічної діяльності», написаної Ксенією Олександрівною в 1973 році, як раз у період переходу з інституту філософії в інститут психології. Цю ж проблему вона розглядала у своїй докторській дисертації. Відрізняє роботу застосований принцип суб’єкта до визначення предмету психології. Також Абульханова-Славська обґрунтувала підхід до людини як до суб’єкта психічної діяльності. Детермінація психіки індивіда досліджувалася в її роботах у зв’язку з об’єктивними особливостями його життєдіяльності, що визначається суспільним буттям людини.
Особливості робіт
Ксенія Олександрівна абсолютно по-новому досліджувала проблему життєвого шляху та становлення особистості. Новизна методу полягала у вивченні особливостей протиріч конкретного людського життя і виявлення якості особистості суб’єкта життєвого шляху. Ці показники визначають його позицію, можливості для зростання та розвитку. Такий підхід дозволив не тільки поглянути по-новому на поняття особистості, але і з’явилася можливість також відійти від традиційних методик вивчення властивостей індивіда до дослідження його проявів в контексті того, що відбувається в процесі вирішення життєвих питань. Даним дослідженням були присвячені одразу дві роботи: “Діалектика людського життя”, написана в 1997 році, і “Стратегія життя” К. А. Абульхановой-Славської, яка побачила світ у 1991 році.
Створення стратегії
Дослідження психології К. А. Абульхановой-Славської базувалося на типологічних розробках Дмитра Миколайовича Узнадзе і Бориса Михайловича Теплова, а також багатьох інших відомих психологів. Також основний стали власні емпіричні дослідження. На базі наявних даних Ксенія Олександрівна розробила типологічну стратегію вивчення особистості. Вона в майбутньому стала називатися методом прогресивної психології і стала основною для вивчення вищих особистісних здібностей людини, які безпосередньо пов’язані з життям і розвитком особистості. Наприклад, сюди відноситься здатність грамотно організовувати свій час, прояв ініціативи, активність, відповідальність, свідомість особистості в цілому і так далі.
Особистісна організація часу
Також Абульханова-Славська є головним автором концепції особистісної організації часу життя, яка розкриває структуру, що складається з трьох компонентів: усвідомлення, переживання, практична регулювання часу. Були проведені емпіричні дослідження, які полягали у зіставленні певних абстрактних структур організації часу, активності і свідомості, з тим, як це відбувається в реальному житті з врахуванням вікових, професійних особливостей. Ще одна важлива наукова розробка – це концепція соціального мислення. І по сьогоднішній день під чуйним керівництвом Ксенії Олександрівни вивчаються особливості соціального мислення не тільки російської особистості, але і менталітету народу.
Абульханова-Славська: стратегія життєвого шляху
Почати розбиратися в дослідженнях варто з попередньої підготовки. Потрібно розібратися з визначенням, а що ж таке життєвий шлях, як він є? Професор Абульханова-Славська визначає дане поняття як індивідуальну історію конкретної особистості, її зміст і світогляд. Кожен життєвий шлях має свою структуру, сюди входять факти, події, поведінки й дії, на яких базується становлення людини як особистості.
В чому суть?
Стратегія життєвого шляху, на думку професора, базується на наступних положеннях:
Який можна зробити висновок? Все просто, життєва стратегія – це побудова шляху індивіда, спочатку засноване на індивідуальних можливостях, а потім на поняттях, вироблених у процесі навчання, праці, спілкування з іншими людьми. Стратегія життя базується на уявленнях конкретної людини про цілісність, поетапності та перспективності свого шляху. Кожен індивід має свій власний план, який також називають індивідуальною організацією.
