Методика “Розрізні картинки”: опис, застосування, інтерпретація

Методика розрізних картинок — це своєрідна гра, яка необхідна дітям для розвитку уявлень про частини і цілісності предметів, формування логічного мислення, уважності, спостережливості та багатьох інших не менш важливих якостей.

Суть заняття з розрізними картинками в тому, що з частин дитина збирає єдине ціле. Цим діти займалися здавна, а хтось уперше додумався до того, щоб дати малятам розділене на частини зображення, невідомо. Методикою ж у даному випадку називається набір конкретних картинок, розділених певним способом і підібраних у відповідності з віковою групою та поставленими цілями.

У чому мети використання розрізних картинок?

Основна мета, якій допомагає досягти будь-яка існуюча методика розрізних картинок — всебічний розвиток дитини. Крім основної мети, методики застосовуються і для виявлення яких-небудь порушень, діагностики стану розумового розвитку дитини.

Під час занять малюки застосовують наочно-дієве мислення, асоціативні навички, моторику і багато іншого. Також кожна існуюча методика розрізних картинок впливає на уявлення дитини про навколишнє середовище, на формування його естетичного сприйняття. Тому при виборі картинок для занять потрібно звертати увагу не тільки на рівень складності завдань і рекомендації по віковим застосування, але й на зміст і якість малюнків.

Що представляють собою ці картинки?

Будь-яка існуюча методика розрізних картинок використовує зображення, розділені на частини. Чим старше дитина, тим складніше малюнки застосовуються в якості методичного матеріалу. Зрозуміло, збільшується і число ліній, що означають розрізи, на картинці.

Наприклад, для занять з самими маленькими дітьми вибирається максимально просте зображення одного предмета, речі або чогось іншого. Це може бути будиночок, машинка, ложка, тарілка або чашка, дерево, в’язана шапочка та інше. Основна вимога до зображення — одне просте зображення легко впізнаваного маленькою дитиною предмета. Малюнок розділяється на дві рівні частини по горизонталі або по вертикалі.

Так виглядають методичні матеріали, які використовують будь-яка існуюча методика «Розрізні картинки» для дітей у віці двох років. Як правило, у відділах магазинів з розвиваючими іграми представлені набори картинок, присвячених певним тематиками: водні процедури, посуд, навколишнє середовище, кораблики, тварини і так далі.

У чому відмінність цих картинок від пазлів?

Таким питанням задаються всі батьки, які цікавляться розвиваючими іграми та заняттями з малюками. Будь-яка існуюча методика збирання розрізних картинок має кардинальну відмінність від занять з пазлами або іншими складовими зображеннями. Воно полягає в тому, що пазл не залишає права на помилку, її самостійне усвідомлення і виправлення. Іншими словами, пазли не дають розвиватися фантазії, не формують аналітичне мислення і не стимулюють потребу порівняння результату складання з прототипом використовуваного зображення.

Чи означає це, що методика «Склади розрізну картинку» краще, ніж заняття «Збери пазл»? Зрозуміло, немає. Ці методики розвивають різні навички і вміння. Приміром, пазли набагато ефективніше розробляють дрібну моторику, прищеплюють дисципліну, посидючість, ніж розрізані за рівним контурів зображення. Відповідно, необхідні малюкам як картинки, так і пазли.

Методики яких авторів використовуються найчастіше в дошкільних закладах?

Одним з найбільш затребуваних авторів методик розвитку дітей, в основі яких лежать ігри і заняття з використанням розрізаних на частини картинок, є Софія Давидівна Забрамная. Під її авторством випущено більше ста сорока різних методик, що дозволяють максимально ефективно займатися з дітьми молодшої вікової групи. Не тільки для розвитку звичайних дітей цим педагогом рекомендується методика «Розрізні картинки». Забрамная є автором методичних посібників, що допомагають займатися з дітьми, що мають деякі специфічні особливості і різні відхилення.

Софія Давидівна розпочала свою трудову діяльність у школі в середині минулого століття на посаді вчителя російської мови і літератури. Вона поступово досягла звання професора кафедри олигофренопедагогики в педагогічному університеті Москви. За цей час Забрамная не тільки опублікувала безліч робіт, але не переставала вести практичні заняття.

Методика використовується при діагностиці рівня розвитку?

Методика діагностики «Складання розрізних картинок» у застосуванні на практиці не має відмінностей від розвиваючих ігор або занять. Як правило, метою діагностичного використання методики є визначення ступеня розвиненості у малюків уявлень про цілісності, завершеності образів. Також стає зрозумілим наявність адекватності наявних у них фантазій, ступінь володіння навичками логічного мислення і багато інші аспекти.

Тестування здійснюється наступним чином: дитині пропонується комплект з розділених на частини карток з різними зображеннями, з яких він повинен скласти закінчені картинки і назвати їх.

Спочатку картки знаходяться в перемішаному, хаотичному і безсистемному стані. Дитина дістає з цієї «жменьки» одну картку, озвучує своє припущення з приводу того, частина якого предмета на ній зображена. Після цього він розшукує решту частини малюнка і з’єднує їх в єдине ціле.

Змінюється методичний матеріал залежно від віку?

Кожна існуюча і застосовується на практиці методика «Розрізні картинки», автор якої має педагогічну освіту та досвід роботи з дітьми, задіює різні зображення для кожної вікової групи.

Для дітей віком від двох до трьох років зазвичай використовуються картинки, розділені на кілька частин. Малюкам, які переступили трирічний рубіж, завдання даються більш важкі. Картинки для них ділять на три або чотири частини. Для дітей старше чотирьох років завдання підбирають більш складні. Зображення діляться на 4-6 елементів.

Крім кількості частин, на які поділяється картка, змінюється і сам характер зображення. Якщо дітям у віці 2-3 років пропонується простий однокомпонентний малюнок, що зображає небудь легко впізнаваний предмет, то тим, кому виповнилося п’ять років, вже по силам зображення з кількома складовими, наприклад, житло з парканом і людиною.

Як інтерпретуються результати?

Діагностичне застосування розрізаних на частини картинок не лише дозволяє зробити висновки про рівень розвитку малюків, але і помітити у них наявність певних навичок. Малюки в три роки з нормальним розумовим розвитком при формуванні розділеної на кілька частин картинки використовують методику проб, з’єднуючи шматочки до тих пір, поки не вийде вірний результат.

Діти, які переступили чотирирічний віковий поріг, користуються способом візуального зіставлення. Це означає, що із загальної «купки» вони беруть не все підряд, перевіряючи після збіг, а намагаються спочатку вибирати потрібні елементи.

Малюки з різними вадами у психічному розвитку справляються зі збором картинки з двох шматочків тільки до чотирьох років. Завдання по збору зображення, розділеного на чотири частини, здатне викликати у них труднощі і в п’ятирічному віці.

Розумово відсталі діти спочатку не розуміють суті завдання і просто перекладають шматочки зображень, не намагаючись що-небудь з’єднати в одне ціле.

Як оцінюються результати в балах?

Як правило, педагогами для оцінки використовується шкала в чотири бали. Її значення наступні:

  • 1 — не в змозі зрозуміти вимоги, вловити суть завдання, неадекватні хаотичні дії при навчанні і демонстрації прикладу;
  • 2 — бере участь у навчанні, але не справляється самостійно, помиляється, не бачить відмінностей у правильному і неправильному способі;
  • 3 — не відчуває проблем в усвідомленні мети заняття, здійснює з’єднання перебором варіантів;
  • 4 — повністю виконує.

Бал «4» не означає те, що дитина не помиляється ні разу. Батькам, які займаються за такими методиками зі своїми малюками, потрібно розуміти, що діти — не роботи. Більш того, допитливій дитині іноді хочеться не просто виконати умови поставленої перед ним задачі, але і подивитися, що вийде, якщо малюнок скласти інакше, ніж потрібно.

У чому переваги розрізних картинок перед іншими розвиваючими заняттями?

Основною перевагою використання різних варіантів занять з розрізаними на шматочки картинками перед іншими розвиваючими іграми є те, що вони дозволяють дитині помилятися, експериментувати і фантазувати. Іншими словами, подібні методики надають дітям повну і практично нічим не обмежену свободу для маніпуляції частинами цілого образу. Це вкрай важливий момент, оскільки маніпуляція в даному випадку є одним із способів пізнання навколишнього світу.

Дані методики також надають дитині можливість відчути контроль над результатом і нести відповідальність за нього. Адже тільки від дитини залежить, який вигляд матиме дерево, будиночок, шапка або будь-яке інше зображення.

Основне завдання батьків — не заважати дитині в його експериментах, але поряд з цим домагатися від нього адекватного завершення завдання. Важливо, щоб малюк розумів різницю між фантазією і об’єктивною реальністю.

Приклад розвиваючого заняття за такою методикою

Розвиваюча методика «Розрізні картинки» для дошкільнят, по якій легко займатися в домашніх умовах, повинна містити кілька завдань, які змінюються від простих до важким.

Безумовно, при виборі матеріалу потрібно враховувати вік малюка. Немає необхідності включати у завдання для шестирічних дітей картинки, розділені на кілька частин. На перших етапах дворічним дітям потрібно не тільки надавати розділені на частини прості зображення, але і викладати перед ними зразок, тобто цілий варіант того, що повинно вийти. Дітям старше п’яти років можна ускладнити завдання, додавши до зображення букви або склади, щоб при зборі цілого образу виходило слово.

Приклад простого заняття:

  • дитині пропонується 8 або більше розрізаних на частини карток та стільки ж цілих;
  • роз’яснюється суть завдання, і показується виконання;
  • дитина збирає картинки, розміщуючи їх під зразки і називає те, що на них намальовано.

За такою схемою проходять заняття. Самі картки поділяються на кількість частин, яка відповідає віку дитини.