Підключення пристрою
При всій технологічності сучасних медіаплеєрів, багато з них підтримують морально застарілі інтерфейси на зразок роз’єми RCA («тюльпани»), S-Video і навіть Scart. В обов’язковому порядку медіаплеєри з жорстким диском для телевізора забезпечуються портом HDMI, а якщо передбачається зв’язок з комп’ютером, то потрібно буде враховувати і наявність і VGA DVI. У повному ж відповідності з поточним моментом варто орієнтуватися на високошвидкісні роз’єми типу DisplayPort і Thunderbolt. Завдяки цим інтерфейсів можна по-справжньому відчути всі переваги цифрового медіацентру в його сучасному виконанні. Хоча, звичайно, багато чого буде залежати і від можливостей приладу для безпосереднього відтворення, але завжди є сенс купувати пристрій з характеристиками «на виріст».
Налаштування медіаплеєра
Користувальницький інтерфейс в значній мірі визначає зручність експлуатації медіаплеєра. З чим доведеться мати справу в частині налаштувань? На відміну від телевізорів, меню налаштувань в даному випадку гранично обмежена. Як правило, це або контекстно-залежні діалогові вікна, інформаційні панелі або меню вибору файлів. Принципове значення крім стилістичного оформлення інтерфейсу може мати тільки вибір актуальних роз’ємів для підключення, визначення кодеків або оновлення ПЗ. До речі, для тих, хто планує основні налаштування відтворення виконувати через медіаплеєр з жорстким диском, як раз варто купувати модель з операційною системою. У цьому випадку проблеми з налаштуваннями відпадуть самі собою, так як основні функції, параметри й завдання можна налаштувати за знайомою ергономічної схемою.
