Відзнаки
Основний знак відмінності маршала – блакитний жезл. За часів королівської влади він прикрашався золотими бджолами і ліліями. Коли до влади прийшов Наполеон, їх змінили імперські орли. В даний час використовуються зірки.
На каскетке і погонах є також відзнаку у вигляді семи зірок.
Жан-Батист-Жюль Бернадот
Одне з найвідоміших імен у списку маршалів Франції – учасник наполеонівських і революційних війни Жан-Батист-Жюль Бернадот. Правда, прославився на весь світ він все-таки не цим. Став відомий як засновник королівської династії в Швеції.
Бернадот народився у містечку на південно-заході Франції в 1763 році. У 17 років він завербувався в піхотний полк з-за важкого становища сім’ї. Відмінний фехтувальник Жан-Батист користувався повагою серед начальства, в 1788 отримав звання сержанта. Про офіцерському чині він не мріяв, так як відбувався з низького стану.
Кар’єру Бернадот зробив під час Французької революції. Два роки воював у складі Рейнської армії, отримавши до 1794 році звання бригадного генерала. У 1797 році доля звела його з Наполеоном Бонапартом. Вони подружилися, хоч пізніше нерідко і конфліктували.
В маршалів Франції часів Наполеона він придбав репутацію одного з найвидатніших воєначальників. На початку XIX століття займав різні державні посади. В 1804 році, коли була проголошена імперія, Бернадот став маршалом. У 1805 році брав участь у Ульмском битві, в якій австрійська армія була повністю розгромлена.
Після Тільзитського миру отримав посаду губернатора Ганзейських міст. Будучи досвідченим політиком, завоював популярність серед місцевого населення. При цьому з Наполеоном його відносини ставали все більш напруженими. Головною причиною стало його відсторонення від командування великими військовими підрозділами.
В результаті Бернадот став настільки популярний в Швеції, що державна рада, зібраний чинним монархом Карлом XIII для визначення наступника, одноголосно запропонував йому корону. Єдиною умовою було прийняття лютеранства. За цим рішенням стояло бажання шведів догодити Наполеону. Бернадот погодився, у 1810 році він був звільнений зі служби. Вже в листопаді його офіційно усиновив король.
З цього моменту колишній маршал Франції був регентом, а фактично – безпосереднім правителем Швеції. На престол він вступив в 1818 році під ім’ям Карла XIV Юхана. Примітно, що на чолі країни він відзначився антинаполеонівської політикою, порвавши в 1812 році відносини з Францією заради миру з Росією.
У 1813-1814 році Бернадот бився проти своїх співвітчизників на чолі шведських військ на боці антинаполеонівської коаліції. У внутрішній політиці він запам’ятався реформами у сільському господарстві та освіті, займався відновленням престижу країни і зміцненням її економічного становища.
У 1844 році король помер у віці 81 року. Династія Бернадот досі править в Швеції.
