На чолі армії
У 1627 році Людовик XIII скасовує посаду коннетабля після смерті герцога де Ледигьера, який стає останнім, хто обіймав цей пост. З цього моменту звання маршала стає військовим. Вони безпосередньо керують бойовими походами і операціями.
При королі Генріху III Генеральні штати – вища станово-представницька установа – встановлює, що в країні має бути чотири маршала. Однак пізніше їх кількість збільшують інші монархи. До початку XVIII століття у французькій армії вже близько 20 маршалів, серед них з’являються і морські.
Всього з 1185 року в історії Франції це звання присвоювалося 338 разів. Переважна більшість маршалів жили до Великої французької революції – 256.
Головний маршал
Крім цього, існувало особливе звання головного маршала Франції. Воно присвоювалося лише одному маршалу, найвидатнішому. По суті, воно відповідало генералісимусу, залишаючись вищим військовим званням на той момент.
За всю історію країни його присуджували лише шість разів. Це були полководці Бірон, Ледигьер, Вілар, Тюренн і Моріц Саксонський. За часів Липневої монархії його отримав маршал Сульт. Він став останнім головним маршалом в історії Франції.
