Історія
Вперше про моніторинг заговорили в 1971 році в ЮНЕСКО. Тоді ж цю тему стали обговорювати радянські вчені. Вони наполягали на необхідності створення біосферних заповідників, в яких можна було б стежити за станом навколишнього середовища на віддалених від людської діяльності територіях.
В 1972 році американські вчені оформили визначення екологічного моніторингу як систематичних спостережень і контролю за станом ОС, відстеження можливих змін, викликаних антропогенною діяльністю в цілях проведення заходів з управління навколишнім середовищем.
У СРСР в розробці основ екологічного моніторингу брав участь керівник гідрометеорологічної служби Ю. А. Ізраель і академік В. П. Герасимов, який у 1975 році випустив статтю про його наукових засадах. Він виділяє 3 ступені моніторингу: реакція людського організму на забруднювачі, стан природних та антропогенних екосистем та глобальні параметри біосфери.
