Літературна Премія Андрія Білого: історія створення, розвиток, перспективи

Нова номінація

Важкі дев’яності переживала вся країна, торкнулися ці роки і премії Андрія Білого. Вимушена пауза з початку дев’яностих і завдовжки майже десять років, здавалося б, поставила хрест на незвичайній премії.

Але починаючи з 1997 року, конкурс на здобуття премії отримує новий розвиток і формат. З’явилася четверта номінація, яка значно розширила коло учасників. Вона отримала назву “За заслуги перед літературою”, розглядалася журі регулярно і присуджувалася найбільш гідним лауреатам.

Серед переможців нульових років виявилися не тільки молоді автори або ті, хто творили в цей час, але і літератори, які активно працювали в попереднє десятиліття.

У ці роки володарями Премії Андрія Білого (література) стали: романтик і футурист Віктор Соснора; філолог і історик літератури Михайло Гаспаров; філолог і вчений, академік Володимир Топоров; фахівець з російської модернізму, літературознавець Олександр Лавров; поет-перекладач англійської, іспанської, французької, латиноамериканської літератури Борис Дубін; письменник і драматург Володимир Сорокін; письменник, есеїст Олександр Гольдштейн; історик філософії і перекладач філософської літератури Наталія Автономова; поет, один із засновників московського концептуалізму” Всеволод Некрасов і інші автори.

Серед лауреатів опинилися і молоді таланти: письменники і журналісти Маргарита Меклина, Ярослав Могутин; поет і філолог Михайло Гронас, поет і священик Сергій Круглов, а також яскраві автори минулих – поет Василь Пилипів, перекладач і поет Єлизавета Мнацаканова.