Ландшафтно-ботанічна класифікація Берга
Справедливості заради важливо відзначити, що інший радянський учений – Лев Семенович Берг – першим використав принцип розподілу по географічних поясів для систематизації погодних режимів. І зробив він це на дев’ять років раніше, ніж кліматолог Алісов розробив класифікацію кліматів Землі. Саме в 1925 році Л. Б. Берг озвучив власну систему. Згідно з нею, всі види клімату діляться на дві великі групи.
В погодних режимах рівнин зони визначаються згідно з однойменною ландшафтним. Таким чином, у класифікації кліматів за Бергу виділено дванадцять зон (на одну менше, ніж у Алісова).
При створенні системи погодних режимів мало було просто придумати їм назви, потрібно ще і довести їх реальне існування. За допомогою багаторічного спостереження і фіксації погодних умов Л. Б. Берг встиг ретельно вивчити і описати тільки клімати низин і високих плато.
Так, серед низинних він виділив такі різновиди:
- Клімат тундри.
- Степовий.
- Сибірський (тайговий).
- Режим лісів в помірній зоні. Іноді також відомий під назвою “клімат дуба”.
- Мусонний клімат, властивий помірними широтами.
- Середземноморський.
- Клімат субтропічних лісів
- Режим субтропічних пустель (область пасатів)
- Клімат внутрішньоматериковими пустель (у помірному поясі).
- Режим саван (лісостепів у тропіках).
- Клімат вологих тропічних лісів
Проте подальше вивчення системи Берга показало її слабке місце. З’ясувалося, що не всі кліматичні зони повноцінно збігаються з межами рослинності та грунтів.
