Ганна Ілона Сталлер – жінка, що відома на весь світ. Залишилося з’ясувати – чому. Всьому виною велика груди або ж чітка політична позиція? Для цього потрібно детальніше ознайомитись з її біографією та прочитати цю статтю.
Біографія
Ілона Сталлер з’явилася на світ 26 листопада 1951 року в Будапешті. Вітчим працював в угорському МВС, а мати – акушеркою.
З тринадцяти років панночка почала співпрацювати з модельним агентством. Крім цього, дівчина зізналася, що була інформатором і постачала дані про американських дипломатів під час роботи офіціанткою в готелі під назвою “Інтерконтиненталь”.
Через деякий час Ілона вийшла заміж за італійця і отримала громадянство. На початку сімдесятих дамочка познайомилася з режисером порнофільмів по імені Ріккардо Скіккі. Це і стало першим кроком у кар’єрі Сталлер.
Її фільмографія включає:
- “Ліцеїстка” (1975);
- Il telefono rosso (1983);
- “Чиччоліна – Номер один” (1986);
- “Реплікатор” (1994);
- Xica da Silva (1995).
Фільми з Ілоною Сталлер дивують своєю неординарністю і навіть жорстокістю. Навколо них ходить безліч думок, серед яких велика частина негативна.
Політика
Крім діяльності в індустрії кіно, Ілона відзначилася і в політиці. На початку вісімдесятих її обрали провідним кандидатом першої “Партії зелених” в Італії. Вже через п’ять років представляла радикалів і балотувалася в італійський парламент.
Жінка виступає за безпечне майбутнє, звільнення від ядерної енергетики і за абсолютну сексуальну свободу. Глобальні суперечки і дії агресорів хотіла вирішувати шляхом встановлення особливого контакту з лідерами рухів і країн. Сталлер категорично не сприймає насильство і полювання на тварин. Часто з’являлася на мирних рухах ЛГБТ-спільнот, вимагала збільшити податки на автомобілі і ввести сексуальна освіта в школах.
Так, дамочка є яскравим прикладом, що красива зовнішність не показник дурниці. За досить привабливою обкладинкою ховається свідома особистість з чітким розумінням, як змінити світ на краще.
