Мережеві сервери і служби
Серед мережевих серверів можна знайти чимало підвидів. Найпростішим сервером, хоча насправді він таким і не є, можна назвати самий звичайний маршрутизатор у вигляді модему або роутера. Тим не менш, саме він виконує розподіляє і спрямовуючу функцію при підключенні користувачів до мережі і відправку запитів на певні ресурси або сайти.
Сервери DNS виступають в ролі перетворювачів запитів, тому і носять назву серверів доменних імен. Ви ж, наприклад, при спробі доступу до якоїсь сторінці в інтернеті не вводьте її унікальний IP-адресу? Сервер вводиться буквено-символьний поєднання перетворює в потрібну комбінацію самостійно. Таким чином, вам і не потрібно запам’ятовувати адреси кожної сторінки, яких на одному ресурсі може бути величезна кількість, а достатньо знати лише основну назву ресурсу.
Як відомо, при доступі в інтернет використовуються спеціальні протоколи. У свою чергу, з ними дуже тісно пов’язані сервери DHCP.
Щоб не вникати в суть їх функціонування, досить зазначити, що навіть провайдер на зможе надати вам доступ в інтернет з використанням протоколу TCP/IPv6, якщо у нього немає сервера відповідної шостий модифікації.
Серед мережевих серверів проксі-сервери займають особливе місце, оскільки спочатку покликані забезпечити безпеку і анонімність користувачів, які в процесі інтернет-серфінгу до них підключаються. До речі сказати, саме на основі технології проксі в свій час було розроблено більшість відомих нині VPN-клієнтів, що дозволяють змінювати IP-адреси користувача комп’ютерних і мобільних пристроїв, обходячи всілякі регіональні заборони і обмеження.
Виходить, що підключення до проксі-сервера безпосередньо здійснюється тільки з інтерфейсу терміналу, а запит до ресурсу крізь сервер не проходить, оскільки після його прийняття сервер відправляє повністю ідентичний запит на потрібний сайт або сторінку, але вже від свого імені. Таким чином, визначити ваше місцезнаходження в територіальному відношенні, по приналежності певного регіону унікального IP-адресу вашого комп’ютера стає просто неможливо.
Нарешті, в організації локальних мереж сервери приймають безпосередню участь. Так, наприклад, роль сервера може виконувати один могутній (чи не дуже) термінал, через який всі інші машини з’єднуються між собою. Але тут особливого значення має використовувана організація підключення, звана топологією мережі.
Найчастіше застосовується схема «зірка» або змішані типи підключень. Крім того, можна відзначити і ще один цікавий факт. Наприклад, при такій організації операційні системи на дочірні термінали встановлюються не завжди, а працювати на них можна тільки за рахунок використання ОС, встановленої на центральному сервері. Таким чином, стає зрозуміло, чому серверні операційні системи теж включаються в один з підвидів серверів.
Нарешті, в цю ж категорію можна віднести всілякі сервери віддаленого доступу, які дозволяють керувати комп’ютерами, розділених великими відстанями, для яких може знадобитися або IP сервера, або адресу віддаленого терміналу.
Що ж стосується мережевих служб, їх на даний момент налічується дуже багато. Одними з найбільш яскравих прикладів можна назвати служби синхронізації часу NTP, сервери, які обробляють інформацію про хостах або підключаються користувачів, засоби моніторингу SNMP і т. д. За великим рахунком, всі вони відносяться до так званим універсальним серверів.
