Фарби для іконопису
Стародавня Русь славиться своїми майстрами іконопису. Вони володіли особливими знаннями і вміннями, а також відмінною від інших технікою виконання. Лики святих не зовсім схожі на звичайну людину. У них великі очі, витягнуті носи, виснажені тіла, неприродні пози. Це зроблено, щоб показати, що святі всього лише віддалено схожі з нами, але ніякого подібності у них із звичайною людиною насправді немає.
У кожній іконі укладений особливий сенс. Для того щоб передати його, художнику необхідні особливі фарби, які називаються темпера. Основою фарб для написання ікон була емульсія. Її робили з яєчного жовтка і квасу наступним чином: яйце розбивали з тупого кінця, акуратно діставали жовток, клали його на руку, а шкаралупу промивали водою, щоб позбутися від білка. Жовток клали назад в шкаралупу і заливали хлібним квасом, потім розмішували і додавали пігмент. Пігменти робили в основному з органічних матеріалів, наприклад, фарбувальні речовини з кісточок винограду, персиків і кісток тварин отримували за допомогою випалу.
Ікони – багатогранне витвір мистецтва, вони є не тільки духовними символами, але й свідченням того, наскільки глибокою і майстерною може бути живопис.
