Хартія Землі: історія створення, зміст

Хартія Землі є міжнародною декларацією, що містить в собі основоположні принципи і цінності, які вироблені в цілях створення мирного, справедливого глобального суспільства XXI століття. Вона була створена в процесі широкого обговорення і спрямована на те, щоб пробудити в людях відповідальність за майбутнє людства.

Загальне поняття

Хартія Землі звернена до кожної людини з метою викликати у нього нове відчуття – відчуття взаємної залежності і загальної відповідальності за все живе, за благополуччя всіх людей і майбутніх поколінь. В ній є заклик до встановлення людством загального співпраці, так як в нашій історії настав критичний момент.

Хартія проголошує, що захист таких реалій, як навколишнє середовище, людський розвиток і мир, права людини, є взаємозалежною і нероздільної. Вона намагається розкрити нову точку зору на рішення цих питань. Для просування даного документа сформована спеціальна організація, назва якої «Ініціатива «Хартія Землі». Представника цієї міжнародної ініціативи в Росії називають «Центром екологічної політики і культури».

Історія

Ідея створення хартії виникла в 1987 р. Тоді, діяла комісія ООН, що займається навколишнім середовищем і розвитком, запропонувала скласти нову Хартію Землі з формулюванням у ній фундаментальних принципів, що стосуються сталого розвитку. На необхідності її прийняття наполягав Генсек Бутрос-Галі на саміті в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Але був зроблений висновок, про те, що поки такий документ не є своєчасним.

Моріс Стронг, який був головою саміту Землі в 1994 р., а також М. Горбачов допомогою організацій, які були засновані кожним з них (мова йде про Раду Землі і Міжнародному Зелений Хрест), ще раз запустили хартію якості ініціативи громадянського суспільства. Допомогу в цьому була надана урядом Нідерландів.

Створення

Створення тексту супроводжувалося світовим обговоренням, яке тривало шість років – з 1994 по 2000 рік. За цим процесом спостерігала незалежна комісія, створена М. Стронгом і М. Горбачовим. Її метою було вироблення консенсусу, що стосується цінностей, а також принципів стабільного майбутнього.

Остаточний варіант документа Хартія Землі був затверджений на зборах комісії, що проходив у Парижі, в штаб-квартирі ЮНЕСКО, у березні 2000 року. Офіційний запуск відбувся на церемонії 29.06.2000 р. в Нідерландах, в Гаазі, в Палаці миру в присутності королеви Беатрікс.

У документі міститься близько 2,4 тис. слів і кілька розділів. Це:

  • Преамбула.
  • Основні принципи, яких всього 16.
  • Допоміжні принципи в кількості 61.
  • Висновок під назвою «Шлях вперед».
  • Ряд основоположних принципів

    Їх суть полягає в наступному:

  • Повага Землі, живої спільноти і турбота про них, любов і розуміння.
  • Створення демократичних спільнот, заснованих на справедливості, відкритості для співпраці, миролюбних і стійких.
  • Збереження краси і багатства Землі для теперішнього і майбутнього.
  • Охорона цілісності екосистем Землі, надання особливої уваги підтримує життя природним процесам і біологічного розмаїття.
  • Використання стратегії «запобігання шкоди» як кращого з методів захисту навколишнього середовища, а при дефіциті інформації – застосування стратегії «обережності».
  • Застосування способів виробництва, споживання, відтворення, зберігали наявні у Землі регенеративні можливості, а також благополуччя співтовариств та права людини.
  • Розвиток досліджень, що стосуються екологічної стійкості.
  • Здійснення відкритого обміну інформацією та застосування її на практиці.
  • На закінчення потрібно відзначити, що розглянутий документ зачіпає такі питання, як соціальна, економічна справедливість, мир, ненасильство, демократія. В Хартії Землі і освіту, і рівності у стосунках між статями, і можливостям економічного процвітання, і охорони здоров’я приділено велику увагу.