Про проблеми екології і навколишнього середовища зараз говориться багато і часто. Зміни клімату, забруднення води та повітря – ці питання регулярно порушуються в засобах масової інформації. Однак переважна частина населення вважає за краще дистанціюватися від проблем такого роду. І причина тому – відсутність не стільки знань в області екології, скільки усвідомлення причетності до навколишнього світу, основи якого закладаються в ранньому віці. Тому така увага сьогодні приділяється формуванню екологічної культури молодших школярів. Це завдання виходить за рамки класичної педагогіки і стає суспільною.
Екологічна культура – це…
Саме поняття досить багатогранне, тому можна зустріти велику кількість визначень. Тут йдеться про гармонійне злиття потреб людини і принципів існування навколишнього середовища. Володіти екологічною культурою – значить вміти діяти, співвідносячись з вимогами раціонального природокористування, не допускати забруднення і руйнування навколишнього середовища. Для цього необхідні не тільки знання у сфері біології, географії, хімії, екології, але й ціннісні орієнтири, усвідомлення важливості подібної лінії поведінки. І закладаються такі орієнтири в ранньому дитинстві. Говорячи про формування основ екологічної культури молодших школярів, педагоги-дослідники зазначають, що в це поняття входить:
- інтерес до проблем охорони природи;
- знання про довкілля, принципи її розвитку;
- емоційне сприйняття природи;
- екологічна грамотність;
- особисті мотиви, які визначають ставлення до навколишнього середовища.
Це стає комплексним завданням для всього шкільного колективу.
Особливості формування екологічної культури молодших школярів
Початкові класи – знаковий період у розвитку світогляду дитини, час інтенсивного накопичення уявлень про навколишній світ. На цьому відрізку екологічне виховання стає пріоритетною педагогічної завданням. І її вирішення неможливе без перебудови освітнього процесу. В рамках ФГОС формування екологічної культури молодших школярів приділяється велика увага. Передбачається включення екологічного компонента не лише предмети шкільної програми, але і в практику позаурочної діяльності.
Визначені цілі формування екологічної культури молодших школярів:
- розвиток пізнавального інтересу, готовність вивчати і розуміти навколишній світ, практичних навичок усвідомленого взаємодії з ним;
- створення цілісних уявлень про природному і соціальному оточенні;
- виховання готовності слідувати моральним нормам щодо навколишнього середовища.
Таким чином, в основу екологічної освіти закладено декілька основних компонентів: ціннісний, пізнавальний, діяльнісний.
Методи формування екологічної культури молодших школярів
Екологічна освіта – процес безперервного розвитку і виховання, спрямований на формування знань, уявлень і навичок, що дозволяють відповідально ставитися до навколишнього середовища. Ці складові екологічної культури враховуються при виборі прийомів і методик, що використовуються в екологічному навчанні молодших школярів. Освітній процес будується на наступних принципах:
- комплексний підхід (екологічні уявлення формуються на різних уроках, а також у позашкільній практиці);
- в екологічному вихованні дітей беруть участь педагоги, батьки, представники громадськості;
- різноманітність використовуваних технологій;
- емоційна залученість дітей.
Серед дієвих прийомів екологічної освіти можна назвати: проблемні бесіди і питання, виконання творчих завдань межпредметного характеру, організацію екскурсій, проектів та інше. Важливо, щоб теоретичні знання хлопців можна було застосувати на практиці. Особливе напрям – формування екологічної культури молодших школярів через гру. Цей вид роботи як не можна краще відповідає віку учнів, дає можливість придбати знання в доступній формі з позитивної емоційної забарвленням.
«Навколишній світ» та екологічне виховання
Безумовним лідером шкільної програми, що дозволяє знайомити дітей з основами екологічних знань, залишається предмет «Навколишній світ». Більшість педагогів віддають перевагу тематичними програмами:
- «Зелений дім» (А. А. Плешаков);
- «Природа і люди» (З. А. Клепинина);
- «Світ і людина» (А. А. Вахрушева).
В таких розробках велике місце відводиться проблемам охорони і дбайливого відношення до природи. При відборі матеріалу і розробки завдань дотримуються краєзнавчий, діяльнісний, екологічні підходи. У формуванні основ екологічної культури молодших школярів важливу роль відіграє ціннісний компонент. Тому на заняттях з «Навколишнього світу» часто використовується прийом ототожнення, що дозволяє дитині розширити власні уявлення про природному оточенні, емпатичних включитися в процес. Для цього хлопцям при виконанні завдань пропонується уявити себе на місці природного об’єкта в конкретних умовах. На заняттях також вітається зміна видів діяльності, що включає: елементи гри, логічні вправи, продуктивні завдання, творчі роботи.
Міжпредметні зв’язки в екологічній освіті
Формування екологічної культури молодших школярів – комплексна проблема. Тому у вихованні дбайливого ставлення до природи задіяні можливості і зміст усіх предметів курсу початкових класів. Починаючись на уроках навколишнього світу, процес формування основ екологічної культури молодших школярів триває на заняттях з математики, російської мови, літературного читання і знаходить відображення у позаурочній діяльності.
Предмети естетичного циклу (літературне читання, музика, образотворче мистецтво) сприяють розвитку моральних уявлень і орієнтацій, переконань, пов’язаних зі ставленням до природи.
На уроках математики діти вчаться кількісно оцінювати стану природних об’єктів, чому немало сприяють завдання екологічної спрямованості.
Технологія в початковій школі дає можливість на практиці познайомитися з властивостями природних матеріалів і можливостями їх економічного використання.
Ефективні також інтегровані уроки, Наприклад, літературне читання + навколишній світ. Вони формують у дітей цілісне уявлення про навколишньої дійсності, вчать бачити взаємозв’язок явищ.
Екологічні освіта в позаурочний час
Позакласні заняття – обов’язковий елемент системи екологічного освіти. Ефективність формування екологічної культури молодших школярів у позаурочний час обумовлена можливістю поєднання різних видів роботи і творчого застосування отриманих знань про навколишній світ. У позаурочній практиці поєднуються пізнавальна, ігрова, трудова, дослідницька, проектна діяльність. Використовуються індивідуальні, групові, масові форми роботи.
Індивідуальні заняття часто включають спостереження дітей за природними явищами, видами рослин і тварин, проведення різних дослідів.
Групова робота може бути організована в рамках гуртків екологічного спрямування, що дозволяють зібрати зацікавлених хлопців, які прагнуть глибше зануритися в питання охорони навколишнього середовища.
Масові позаурочні заняття (тематичні акції, свята, ділові ігри) сприяють не тільки розвитку екологічної культури, але й успішної соціалізації школярів.
Позакласна робота дозволяє використовувати такі форми роботи, позитивне значення яких важко переоцінити, але застосовувати їх в рамках уроку складно. Це ігри-подорожі, екскурсії, тривалі експерименти, екологічні театральні постановки.
Екологічні гуртки
Доповнити зміст курсу навколишнього світу, розширити знання та навички у сфері екології дозволяє гурткова робота. Програми складаються вчителями, у розрахунку 1-2 занять на тиждень протягом навчального року. Основні напрямки методики формування екологічної культури у молодших школярів на гурткових заняттях:
- пізнавальне;
- дослідне;
- практичне;
- пізнавально-розважальне.
Завдання пізнавального і розважального напрямків роботи – знайомство дітей з навколишніми об’єктами живої і неживої природи, впливом людини на природу в цікавій, ігровій формі. Це можуть бути екологічні ігри, свята, огляди, презентації.
Проектне та практичне спрямування сприяють розвитку бережливого ставлення до природи. Елементи трудової діяльності дають дитині змогу відчути себе причетним до підтримання екологічної рівноваги: посадка квітів, кущів, озеленення школи, підгодівля птахів взимку.
Дослідницький напрямок сприяє розвитку логічного мислення, здатність бачити проблеми, вивчати матеріали, робити висновки (спостереження, екскурсії, досліди).
Екопроект для молодших школярів
Проектна діяльність – невід’ємна частина освітнього процесу. Реалізація проектів в чималому ступені сприяє формуванню екологічної культури особистості молодшого школяра. У процесі підготовки школярі:
- отримують емоційний досвід безпосередньої взаємодії з природою;
- міцно засвоюють правила екологічної поведінки;
- беруть участь у природоохоронній діяльності.
Робота над проектами екологічної спрямованості проходить індивідуально або в малих групах. Тривалість роботи: від одного заняття до усього навчального року.
Педагог при цьому займає позицію модератора, тактовно спрямовуючи, підказуючи, консультуючи. Теми еко-проектів можуть бути запропоновані дітям на вибір в залежності від їхніх інтересів і переваг. З метою мотивації бажано, щоб вони були пов’язані із зоною найближчого розвитку учнів. Враховуючи вік учасників, важлива підтримка з боку батьків.
Зразкові проектні напрямки:
- «Екологія в домі» (вивчення параметрів оптимальної температури, вологості, складу повітря, економії енергії);
- «Книга скарг» (знайомство з представниками навколишнього рослинного і тваринного світу, виявлення загрозливих їм небезпек);
- «Сміттєве царство» (пошук найбільш екологічних способів збору, утилізації і переробки побутових відходів).
Акція «Допомога пернатим»
Такий спосіб формування екологічної культури молодших школярів вже став традиційним. Акції допомоги зимуючим птахам зазвичай проводяться за наступною схемою.
Завдання: ознайомлення дітей з видами птахів, що зимують у даному регіоні; залучення уваги до проблем пернатих; розвиток творчих здібностей та практичних навичок; розвиток екологічної культури, вміння оцінювати поведінку людини по відношенню до природи.
Учасники: молодші школярі спільно з батьками і педагогами. Місцем проведення зазвичай стає нікому не цікавий пришкільний територія. У ході підготовчого етапу хлопці знайомляться з презентаціями та літературою про зимуючих птахів, готуються інформаційні листівки та пам’ятки для батьків, розробляється символіка акції (емблема, девіз).
Основна робота – безпосереднє виготовлення годівниць для птахів з різних матеріалів, заготівля корму для пернатих, який використовується аж до весни.
Крім цього, в рамках акції можуть проводитися: конкурс малюнків і тематичних виробів, вікторини, виступи (читання віршів, загадки, сценки).
Потім виготовлені годівнички розподіляються в шкільному саду, складається графік чергувань для підгодовування птахів, організовується творча виставка.
Проект «Зелена аптека»
Поряд з акціями проектна діяльність володіє величезним потенціалом в плані формування екологічної культури молодших школярів. В якості прикладу пізнавально-дослідного проекту можна навести розробку «Трав’яна аптека». За складом учасників це колективний проект (учні 1 класу та їх батьки), за тривалістю – середньостроковий.
Цілі:
- вивчення лікарських властивостей рослин;
- виховання дбайливого ставлення до природи;
- розвиток творчої і пізнавальної активності;
- формування дослідницьких навичок.
У ході роботи вчитель ставить перед дітьми питання: чи можуть рослини замінити ліки?
Для відповіді на нього використовуються наступні види роботи:
- організація книжкової виставки, створення екологічних костюмів лікарських трав, перегляд навчальних фільмів;
- бесіди, консультації, вікторини;
- постановка проблемних питань, спостереження, досліди, пошук додаткової інформації;
- відвідування аптеки, рольова гра, організація екологічного свята, створення буклету про лікарські трави.
