Питання виховання
Відгуки про фільм «Ікло» містять висловлювання про батьківської любові. Більшість тат і мам мріють бачити в дітях і внуках своє продовження. Навіщо ж показані режисером Йоргосом Лантимосом горе-батьки закрили світ для своїх дочок і сина? Так, на світі багато несправедливості. Однак подібний метод зовсім не можна назвати вирішенням проблем. І це підтверджується історією, яку побачив глядач. На самому початку сюжету здається, що і в замкнутому просторі щастя цілком можливо. У відносинах батьків видно гармонія. Їх діти слухняні та покірні волі старших. Проте непомітно для себе глядачі починають помічати деякі дивацтва. І по мірі розвитку сюжету їх стає все більше і більше.
Судячи з відгуків про фільмі «Ікло», спочатку глядачам все здається цілком спокійним. А райдужна обстановка навіть розчулює. Однак дещо пізніше цей будинок починає представлятися кілька незвичайним. Поки всі наявні в цій сім’ї дивацтва не знаходять свого прояву.
І тільки після деякого часу глядач починає аналізувати поведінку молодих людей. Відгуки про фільм «Ікло» кажуть, що поступово приходить усвідомлення: герої ніби грають у якусь гру, де все навпаки. Причому подобається вона далеко не всім, і сенс її також часом незрозумілий.
Люблячі батьки в цьому фільмі так до кінця і не визначилися з тим, ким для них є власні діти. Деякі глядачі в своїх відгуках порівнюють їх з трьома рибами, флегматично плаваючими в басейні тільки для краси, або з собаками, які перебувають на курсах дресирування. І не дарма у фільмі присутня кінолог. Він дресирує реального пса для цього сімейства і каже батькові про те, що кожна собака чекає від людини, щоб він показав їй, як себе треба вести. Батьки у фільмі «Ікло» вірять в те, що можна видресирувати будь-якої людини. Достатньо лише створити власну монополію на дресуру. Діти також можуть бути домашніми тваринами. Причому будь-якими, але тільки не кішками. Адже ті завжди собі на умі. Саме тому єдину у фільмі кішку закопують.
Однак Лантимос, використовуючи сарказм, нагадує своєму глядачеві, що діти рано чи пізно повинні йти з дому. І раз за разом людство програє біблійну історію, оповідає про блудного сина. Але при цьому це зовсім не є злом, вимагає протистояння, адже це не що інше, як ініціація особистості.
