Файловий сервер – це виділений сервер, який призначений для зберігання та обміну файлами. Файл-сервер: переваги та недоліки

В обчислювальній техніці файловий сервер – це комп’ютер, приєднаний до мережі і має диски спільного користування. На них можуть зберігатися файли з різною інформацією (текстові, графічні, музичні, відео). Робочі станції мають доступ до дисків колективного користування файлового сервера по комп’ютерній мережі.

Термін «сервер» підкреслює роль машини в клієнт-серверній архітектурі, де клієнтами є робочі станції, які використовують пам’ять сервера. Як правило, файл-сервер не виконує завдань з обчисленнями і не запускає програми на вимогу клієнтів. Він призначений в основному для зберігання та надання даних, в той час як обчислення виконуються робочими станціями.

Файлові сервери, як правило, застосовуються в офісах і школах, де користувачі використовують локальну мережу для приєднання до них своїх клієнтських комп’ютерів.

Апаратна і програмна частина сервера

У загальному випадку під сервером розуміють комп’ютер, що виконує додаткові функції із забезпечення роботи інших комп’ютерів мережі, так і програмне забезпечення, встановлене на комп’ютері. Машина, яка використовується в якості сервера, повинна мати певні характеристики. У першу чергу це стосується продуктивності і ємності дисків. Сервером даний комп’ютер стає саме завдяки програмної частини. В залежності від встановлених на сервер додатків він може виконувати різні функції.

Визначення та призначення

Як випливає з назви, файловий сервер – це сервер, що надає доступ до файлів. Він працює як центральне запам’ятовуючий пристрій, призначений для зберігання інформації, до якої може здійснюватися доступ безліччю систем. В основному файлові сервери призначені для використання в мережах різних компаній, але вони також можуть застосовуватися в школах, невеликих організаціях і навіть у домашніх мережах.

В якості файлових серверів в домашніх мережах можуть використовуватися звичайні персональні комп’ютери. На них зберігаються файли, поміщені в папку, відкриті для спільного використання різними користувачами.

Типи файлових серверів

Файловий сервер може бути виділеними або не виділеним був. Виділений сервер призначений для використання тільки в якості файлового сервера. До нього приєднані робочі станції, які можуть зчитувати та записувати файли і бази даних.

Крім того, файлові сервери можуть класифікуватися за способом доступу. Доступ до мережевих серверів часто здійснюється за допомогою протоколу передачі файлів (FTP) або протокол передачі гіпертекстових повідомлень (HTTP). Не слід плутати мережеві сервери з веб-серверами, які часто пропонують динамічний контент на додаток до статичних файлів. Доступ до файлового сервера в локальній мережі зазвичай здійснюється за допомогою протоколу віддаленого доступу до файлів і мережевих ресурсів SMB/CIFS (Windows і UNIX-подібні системи) або протоколу мережевого доступу до файлових систем NFS (UNIX-подібні системи).

Сервери баз даних надають доступ до баз даних загального користування через драйвер пристрою зберігання бази даних. Вони не можуть вважатися файловими серверами, так як в них може застосовуватися функція блокування записів.

В якості операційної системи для мережевого файлового сервера найбільш популярна операційна система (ОС) Linux. Це обумовлено економічними міркуваннями і стабільність даної системи. Крім того, можуть застосовуватися ОС Windows і Unix.

Вибір типу файлового сервера в компанії визначається обсягом інформації і кількістю користувачів.

Структура файлового сервера

Робота з файловим сервером в організації характеризується підвищеними вимогами до обсягу пам’яті, швидкості доступу, можливості відновлення даних, простоті управління, безпеки і вартості. Крім того, на функціонування файлових серверів впливають постійно змінюються зовнішні умови, в яких нові апаратні засоби і технології швидко замінюють застаріле обладнання. При цьому, щоб забезпечити стійку роботу, нові пристрої повинні бути сумісні зі старими.

В організації, як правило, в якості файлового сервера виступає виділений сервер, призначений для зберігання даних, необхідних для функціонування компанії.

Для керування пропускною здатністю, граничними навантаженнями і часом відгуку розробники застосовують теорію обслуговування. Це дозволяє їм правильно комбінувати апаратні і програмні засоби, щоб відповідати на запити різного рівня важливості. Сервери можуть використовувати схему динамічного балансування навантаження для розподілу запитів між різними апаратними пристроями.

В якості пам’яті в серверах в основному використовуються жорсткі диски, але можуть застосовуватися твердотільні накопичувачі і накопичувачі на магнітній стрічці.

Зберігання файлів

Так як головна функція файлового сервера – це зберігання даних, розвиток технологій у цьому напрямку полягає у використанні безлічі жорстких дисків як єдиного цілого, формування дискового масиву. Дисковий масив зазвичай має кеш-пам’ять (тимчасове запам’ятовуючий пристрій, що працює швидше магнітних дисків). Функції дискового масиву файлового сервера такі ж, як і у надлишковий масив незалежних дисків (RAID-масиву). Рівень доступності даних він підвищує з допомогою надлишкових компонентів, що відрізняються від RAID-масиву, – джерел живлення. Дискові масиви можуть об’єднуватися в мережі зберігання даних (NAS).

Мережевий дисковий масив (NAS)

Мережевий дисковий масив – пятиуровневое сховище даних, підключений до комп’ютерної мережі, що надає доступ неоднорідній групі клієнтів.

NAS-пристрій відрізняється від файлових серверів тим, що являє собою спеціалізований комп’ютер, побудований спеціально для зберігання файлів. У свою чергу, файловий сервер – це сервер, що реалізується в основному на комп’ютерах загального призначення, що мають безліч різних функцій, в тому числі і зберігання файлів. Іншими словами, практично будь-який комп’ютер можна використовувати як файловий сервер.

В останні роки популярність NAS-пристроїв стрімко зростає. Вони пропонують використовувати традиційні способи обміну файлами між безліччю комп’ютерів. Переваги мережевих дискових масивів перед файловими серверами полягають у більш швидкому доступі до даних, простому адмініструванні та простої конфігурації.

Безпека інформації

Захищений файловий сервер дозволяє обмежити доступ до файлів спеціальним користувачам або групам. У великих організаціях ця функція покладається на служби каталогів, такі як Active Directory в ОС компанії Microsoft або eDirectory в ОС компанії Novell.

Дані сервери працюють в ієрархічній комп’ютерної середовищі, яка звертається з користувачами, комп’ютерами, програмами та файлами як з різними, але спорідненими об’єктами мережі, і надає доступ на підставі повноважень користувачів або груп. У більшості випадків служба каталогів управляє великою кількістю серверів, у великих організаціях кількість серверів може становити кілька сотень.

Конфігурування файл-серверів

Розглянуті нами сервери можуть конфігуруватися безліччю способів. Наприклад, настроювання домашньої мережі сервер файлів автоматично дозволяє доступ усім комп’ютерам локальної мережі. При налаштуванні параметрів мережі в інтересах бізнес-компанії, в якій важлива безпека, для доступу до сервера клієнтські системи повинні зареєструватися. Інші пристрої надають доступ певним комп’ютерам MAC-адресою або IP-адресою.

Інтернет-сервери, що надають доступ до файлів по Мережі, часто вимагають від користувачів перед завантаженням файлів зареєструватися за протоколом передачі файлів FTP.

Особливості обміну файлами комп’ютера клієнта з сервером

При підключенні до сервера файлів по локальній мережі, він відображається на комп’ютері клієнта як жорсткий диск. При подвійному кліку мишкою по піктограмі жорсткого диска з’явиться його вміст у вигляді каталогу з файлами та папками. Для копіювання файлу на комп’ютер клієнта достатньо його просто перетягнути за допомогою мишки у вибране місце з сервера. Якщо сервер файлів надав клієнтові повноваження записи, файли можна скопіювати на нього тим же способом – за допомогою мишки.