Нам більш ніж знайомі такі вирази: “У неї зовсім немає смаку!”, або “У цього чоловіка явно є смак!”, а ще більш часто ми чуємо “Зроблено зі смаком”. Ясна річ, що мова не про їжу йде. У даній статті ми спробуємо розкрити таке поняття, як естетичний смак. Це те, що притаманне всім нам, те, що є частиною особистості кожної людини. Це одна з безлічі призм, через які ми бачимо навколишній світ.
Розбір і трактування терміна
Отже, для початку потрібно все систематизувати і визначитися з тим, що ж являє собою естетичний смак. Це внутрішнє відчуття або почуття, яке формує в нашій свідомості задоволеність або незадоволеність тим або іншим явищем, предметом, дією і т. д. Варто відзначити, що є так звані загальноприйняті “прекрасні” предмети і явища, які викликають душевне задоволення у всіх (або у представників конкретної культури), а є індивідуальні. В якості прикладу для першої категорії можна назвати картину Леонардо да Вінчі, будь – нею будуть захоплюватися все. Приклад для другої категорії – об’єкт гардеробу. Комусь він буде сильно подобається, іншого ж людини почне дратувати. Власне, це і є те саме поняття естетичного смаку людини, а ось про те, чому все склалося саме так, ми розповімо трохи нижче.
Історія
Вам може здатися, що таким почуттям, як смак, людина наділена з тих пір, як з’явився на Землі, і ви будете абсолютно праві. Ми – розумні істоти, і навіть проживаючи в печерах, наші предки вчилися малювати на каменях саме красиві візерунки, які радували око. Звичайно ж, у той час, коли на карті світу з’явилися такі держави як Єгипет, Китай, Вавилон, царство естетики вже панувала над людьми. Тільки його ніяк не характеризували, не віддавали собі звіту в тому, що це і чому так відбувається. Люди просто керувалися поняттями “подобається”/”не подобається”, “красиво”/”потворно” і т. д. Вперше людство заговорило про даному понятті з наукової точки зору лише в епоху Відродження, коли культ краси перевищив всі колишні межі. Німецькі філософи остаточно сформували судження, яким ми керуємося досі: естетичний смак – це здатність людини відрізняти красиве від потворного.
Що стоїть на першому місці?
Це питання для філософів всього світу і всіх часів буде актуальним завжди. Мова йде про матерії і свідомості – що ж з’явилося раніше? Поки що на нього не дали правильної відповіді, і саме з цієї причини з нього “витекла” друга проблема – що насамперед формує людину? Його власна свідомість чи соціум? Відповісти буде дуже складно, і насамперед тому, що всі люди – різні. Ми чітко бачимо, як одні особистості піддаються впливу ЗМІ, йдуть на поводу у моди, у політики, у той час як інші живуть своїм, абстрагованої життям. Але щоб пояснити таке явище, як формування естетичного смаку, візьмемо за основу такий принцип: спочатку на людину впливає соціум, впроваджуючи в його свідомості норми і порядки. Це відбувається легко, так як він ще дитина і не має ніякого досвіду. Надалі особистість починає сама “копатися” в собі, і у неї виникають нові погляди на життя.
Сім’я і базові принципи
Це перший і ключовий джерело формування смакових якостей, який діє і на свідомому рівні, і на підсвідомому. З боку батьків відбувається виховання естетичного смаку в дитині допомогою здійснення тих чи інших вчинків, поведінки, манер і т. д. Це базові принципи нашої взаємодії з соціумом. Може здатися на перший погляд: де ж тут естетика? Але вона скрізь, пронизує кожну сферу буття. Згадайте, чи траплялося з вами таке, що якийсь чоловік вам не подобався і дратував вас тому, що він просто такий – зі своєю зовнішністю, зі своєю мімікою і жестами? Це тому, що у вашому підсвідомості закладено інші поведінкові мотиви, які суперечать його мотивів – ось і виникає резонанс. Мозок визначає їх як негативні, негарні, потворні, і ви починаєте відчувати антипатію до співрозмовника.
Сім’я і подальший розвиток
Після того як база вашого світогляду – інтонація, звички, манери – сформувалися і набули чітких обрисів, ви почали критично оцінювати інших людей з естетичної точки зору, починається стадія розвитку художньо-естетичного смаку. Це та сама гілка розвитку, коли нас відправляють вчитися в школи малювання, музичні заклади, театральні гуртки і т. д. Там дитина знайомиться зі своїми естетичними “ідолами”. Наприклад, хлопчик йде вчитися грі на скрипці. В його свідомості формується така ідея: “Класична музика – це прекрасно. Вона милозвучна, спокійна, глибока, має прихований зміст. Однозначно – це красиво”. Надалі будь-які музичні твори він буде пропускати через цю призму, і навіть якщо полюбить інші стилі виконання, буде їх порівнювати з класикою.
У вільному плаванні
Коли людина дорослішає, у нього за спиною залишається багаж естетичних “навичок”, які він отримав за рахунок виховання батьками, і з ним він починає самостійно вивчати навколишнє середовище. Тобто свідомість вже повністю сформована, і дивлячись на той чи інший об’єкт, людина може оцінити його як гарний або поганий, звичайно ж, спираючись на набуті раніше знання. Але на цьому все не закінчується, а, можна сказати, тільки починається: тут мова йде вже про розвиток естетичного смаку та його трансформації. Доросла людина починає розширювати свою свідомість, більш ретельно оцінювати навколишній світ. Знову-таки, повернемося до нашого хлопчика. Ось він став дорослим скрипалем. Але він розуміє, що не одній класикою світ шитий, та якщо з головою ударятися лише в цей спосіб, можна виявитися нудним і нецікавим для суспільства. Граючи на скрипці, він починає освоювати народні мотиви, бути може, починає цікавитися циганською музикою. І ось вона вже стала для нього ще одним куточком прекрасного, і все, що пов’язано з подібними звучаннями, для нього є красиво.
Наша культура і наше суспільство
Не варто забувати, що естетичний смак – це також заслуга суспільства, в якому ми народилися і живемо. Саме старе і зрозуміле пояснення такому явищу дали вчені, які жили ще в 19 столітті. Вони розповіли світові, що в поданні диких африканських племен красива жінка повинна мати довгу шию, обвислі груди, ніс, пробитий по центру кісткою, і інші “аксесуари”, притаманні племені. Ясна річ, що для людини з європейським світоглядом така краса неясна і стоїть під великим сумнівом. Але всі чоловіки того племені впевнені, що вона – головна красуня.
Нині світова культура стає більш синхронізованою. У всіх країнах люди люблять оперу і картини епохи Відродження, скрізь вважаються гріховними одні і ті ж проступки. Тому спілкуватися з людьми з різних куточків планети стало легше – ми почали розуміти один одного. Але що ще краще – у кожної культури залишилися свої маленькі, але важливі відмінності. І з цієї причини так цікаво вивчати інші етноси, їхні естетичні погляди і світогляд.
