Експерименти з гірчичним газом
В різний час, з вересня 1939 року по квітень 1945-го, в Заксенхаузені, Натцвайлере та інших таборах проводилося безліч експериментів по дослідженню найбільш ефективного лікування ран, викликаних гірчичним газом. Випробовувані були навмисне піддані дії іприту та інших речовин (наприклад, люизита), які викликали серйозні хімічні опіки. Рани жертв потім були перевірені, щоб знайти найбільш ефективне лікування опіків від гірчичного газу.
Сульфонамідні експерименти
Приблизно з липня 1942 р. по вересень 1943 р. в Равенсбрюці проводилися досліди по вивченню ефективності сульфонаміду, синтетичного антимікробного засобу. Рани, завдані суб’єктам, що були інфіковані бактеріями, такими як Streptococcus, Clostridium perfringens (основний збудник газової гангрени) і Clostridium tetani, збудник правця.
Циркуляція крові була перервана шляхом зв’язування кровоносних судин на обох кінцях порізу, щоб створити стан, подібне рані на полі бою. Інфекція ускладнювалася тим, що в нього проштовхувалась стружка і мелене скло. Інфекцію лікували сульфонамидом та іншими препаратами для визначення їх ефективності.
