“Приборкання норовливої”
Даний твір хоч і поступається за популярністю вище перерахованими, проте теж входить в список п’єс Шекспіра, які можна назвати безсмертними. Хоча б тому, що вона перероджується, часто адаптується до певних умов і стає все ближче глядачам незалежно від їх віку, епохи і часу.
Талановиті режисери безліч разів екранізували “Приборкання норовливої”, кожен раз знаходячи шлях до сердець глядачів.
Наприклад, знавці легко розпізнають цю п’єсу в американському фільмі 1999 року “10 причин моєї ненависті”. Хоча його події і розвиваються майже в наш час – в самому кінці двадцятого століття, сюжет не зазнав великих змін. В сім’ї дві дочки – старша Кет і молодша, Б’янка. Перша є справжньою занудою і практично мізантропом. Зате друга випромінює веселощами, радістю та оптимізмом. Однак Б’янка не може почати зустрічатися з хлопцем раніше, ніж її старша сестра знайде собі відповідну пару. А вже до чого призведуть спроби підшукати їй хлопця, можна лише здогадуватися.
Втім, кращою екранізацією все одно залишається італійський фільм 1967 року, де режисером став вже згаданий раніше Франко Дзеффіреллі, а головні ролі дісталися блискучої Елізабет Тейлор, Сирілу Кьюсак і неповторному Річарда Бертона.
