Економічний аналіз підприємства на прикладі. Методи економічного аналізу підприємства

Економічний аналіз проводиться кожним підприємством. Це необхідна процедура, яка дозволяє визначити ефективність організації основної діяльності. На основі проведених досліджень виходить виявити слабкі сторони, визначити найбільш вигідні шляхи розвитку організації. Щоб зрозуміти принцип проведення такої роботи, потрібно розглянути на прикладі економічний аналіз підприємства. Основні методики будуть представлені далі.

Особливості проведення аналізу

Економічна безпека підприємства багато в чому залежить від швидкості реакції управлінців на постійно мінливі умови зовнішнього і внутрішнього середовища. Для цього проводиться велика кількість різних оцінок, що дозволяє поглянути на ситуацію, що склалася на підприємстві, з боку.

Щоб вибрати набір методів для аналізу, визначають мету і завдання його проведення. Це дозволяє оптимізувати витрати на дослідницькі роботи. Цілі вибирають у відповідності зі сформованою ситуацією на підприємстві. При їх досягненні компанія повинна максимально підвищити ефективність своєї діяльності.

На основі проведеного аналізу підприємство планує свою діяльність, створює стратегію на далеку перспективу. Щоб відстежити зміни, що відбулися в минулому, порівнюють дані мінімум за три останніх періоду. Це дозволяє відстежити економічні показники в динаміці.

Особливості подачі інформації

Користувачами інформації, отриманої в ході аналізу економічної ефективності підприємства, є як управлінці, менеджери організації, так і сторонні інвестори, кредитори, акціонери. Потенційні інвестори обов’язково запитують у незалежних аудиторів дослідження економічних та фінансових показників компанії. Жоден кредитор не надасть свої тимчасово вільні кошти компанії, у якій показники недостатньо високі.

Інформація повинна подаватися в доступному для користувача вигляді. На підставі отриманих даних приймається рішення про доцільність розширення виробничої діяльності. Інвестори вибирають найбільш привабливі проекти.

Методики розрахунків

Існують різні методи економічного аналізу підприємства. Вони поділяються на загальні і конкретні. До першої категорії відносяться наступні підходи:

• порівняння;
• спостереження;
• абстрагування;
• деталізація;
• моделювання;
• експеримент.

Конкретні методики формуються в розрізі конкретних наук. Вони дозволяють деталізувати загальні методики.

Одним з найбільш поширених прийомів, який застосовують аналітики у своїй роботі, є порівняння. Це найстаріший метод дослідження. Для цього явища співвідносять, а потім проводять синтез даних. У явищах виділяється загальне, різне. Порівнювати показники в економічному аналізі можна з планом, з показниками минулого періоду, з середніми даними.

Щоб виконати такий аналіз, показники мають бути порівнянними. Інформативним може бути аналіз динамічних і паралельних рядів. Це дозволяє вивчити структуру процесів, явищ, тенденцій. Порівняння можуть бути вертикальними. У деяких випадках аналітикам можуть бути цікаві багатомірні порівняння. При цьому зіставляється широкий спектр коефіцієнтів відразу по декількох об’єктах. Це дозволяє виконати комплексну оцінку, співставивши коефіцієнти з конкурентними показниками.

Порівняння дозволяє досягти різних результатів:

• виконання бізнес-плану в поточному та плановому періоді;
• вишукування шляхів для економії ресурсів;
• прийняття оптимальних рішень в існуючих умовах;
• оцінки ступеня ризиків.

Вивчаючи основи економічного аналізу підприємства, метод порівняння потрібно розглянути першим.

Середні величини

Щоб оцінити економічний розвиток підприємства, застосовують метод середніх величин. Це дозволяє узагальнити дані, однорідні показники, перейти від розгляду одиничних даних до загального. Це допомагає виявити закономірності.

Без застосування середніх величин неможливо провести порівняння даних у ході вивчення того чи іншої ознаки. Такий підхід дає можливість зіставити показники, різні в часі.

Середні показники дозволяють абстрагуватися від випадкового результату, окремих коливань і значень. При цьому середні дані можуть бути представлені у таких формах:

• середня арифметична;
• мода;
• хронологічна моментного ряду;
• середня гармонійна зважена;
• медіана.

Вибір залежить від конкретних цілей аналізу й особливостей вибірки. Це дозволяє виявити загальні тенденції, закономірності.

Метод групування

Економічна безпека підприємства залежить від правильності дій відповідних служб організації. Щоб отримати достовірну інформацію про стан компанії, може застосовуватися в ході дослідження метод угрупування. Це дозволяє систематизувати дані, визначити характерні взаємозв’язки, типові процеси. При цьому випадкові відхилення нівелюються.

Групування можуть бути:

• Структурними. Застосовуються для аналізу внутрішньої будови показників, наприклад, у ході вивчення облікового складу за професіями.
• Типологічними. Це дозволяє згрупувати, наприклад, однорідні підприємства за видами власності.
• Аналітичними. Застосовуються для дослідження взаємозв’язків результативних і факторних показників. Це, наприклад, може бути залежність між сумою кредиту банку та величиною відсотків.

Серед підходів, що застосовуються до впорядкування даних, групування є основною методикою. Це дозволяє виявити взаємозв’язки між автономними явищами, структуру, а також динаміку розвитку досліджуваних показників.

В ході застосування представленої методики класифікуються не тільки явища, але і причини, що зумовлюють їх. При цьому треба об’єднувати однорідні явища. Вони повинні бути ідентичні за соціальній або економічній природі. Розглядаючи економічний аналіз підприємства на прикладі, слід звернути увагу на черговість дій в ході застосування цієї методики:

Для проведення аналізу застосовується сукупність однотипних об’єктів. У деяких випадках роблять типологічну вибірку. Обґрунтована з економічної точки зору групування дозволяє виявити залежність між окремими коефіцієнтами та показниками. В результаті аналітичні дані систематизуються.

Ті чи інші явища при цьому вивчаються у взаємозв’язку, що дозволяє визначити ступінь впливу факторів на загальний результат.

Балансовий метод

Розглядаючи економічний аналіз підприємства на прикладі, варто звернути увагу ще на один підхід. Традиційним є балансовий метод. Для цього аналізується структура майна підприємства і ресурсів, за рахунок яких воно було придбано. Він застосовується також для визначення впливу на результат пов’язаних з ним факторів.

Також балансовий метод застосовується при дослідженні забезпеченості організації матеріалами, трудовими і фінансовими ресурсами. На його основі проводиться вивчення ефективності їх застосування. При цьому порівнюються такі показники, як, наприклад, платіжні кошти та зобов’язання, а також відповідність цих величин. Цей метод застосовується для перевірки правильності проведення розрахунків. Якщо баланс не дотримується, є відхилення, значить, він складений неправильно.

Графічний метод

В ході подачі інформації керуючому персоналу, а також іншим користувачам застосовується графічний метод. Він широко застосовується в ході досліджень різних процесів на виробництві.

Так, наприклад, для вивчення ефективності роботи обладнання будують графіки, у тому числі на основі множинних факторів. Це дозволяє наочно продемонструвати роботу агрегатів протягом певного часу.

При монтажі та будівництві промислових або інших підприємств високий економічний ефект дають мережеві графіки. Вони застосовуються в математичному аналізі, у процесі планування діяльності організації.

Аналіз виробничої структури

Аналіз економічної ефективності підприємства багатогранний. Зазвичай його починають з дослідження організаційної структури підприємства. Щоб зрозуміти, як проводиться подібний аналіз, потрібно розглянути його на прикладі.

Так, організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною. На чолі компанії стоїть генеральний директор. Його призначає на посаду збори акціонерів. Генеральний директор здійснює свою діяльність на основі контракту та Статуту акціонерного товариства. Він керує поточною діяльністю організації, видає накази, дає рекомендації і вказівки. Генеральний директор визначає структуру управлінського апарату, чисельність керівників підрозділів. Він наймає всіх працівників і відкриває рахунки.

Безпосередньо генеральному директору підпорядковуються фінансовий, виконавчий директор, служба безпеки, а також заступник генерального директора по зв’язках з громадськістю.

Заступнику генерального директора підпорядковуються служба управління персоналом, служба інформаційного забезпечення, відділи діловодства, корпоративного управління.

Фінансовий директор керує планово-економічним, фінансовим відділом і бухгалтерією.

Виконавчому директору підпорядковується служба головного інженера, начальник виробництва (йому підпорядковується виробничо-диспетчерський відділ, виробничі цехи). Також у нього в підпорядкуванні знаходяться директор з якості та однойменна служба.

В ході аналізу економічних показників роботи підприємства було виявлено, що зв’язку між відділами налагоджені неправильно. Потрібно їх перегляд для забезпечення нормальної роботи служб. Також необхідно переглянути розподіл відповідальності між керівниками. Інформаційні потоки потрібно організувати у відповідності з потребами підприємства. Для цього потрібно вибирати відповідні технічні засоби.

Аналіз продукції

Економічне управління підприємством передбачає виконання досліджень в галузі виготовлення продукції. Розглянемо приклад. Досліджуване підприємство займається випуском двигунів, приладів, інших машин, які продаються оптом. Основні групи продукції представлені в таблиці далі.

Щоб визначити виконання плану по асортименту продукції, застосовується простий розрахунок:

Па = Пф / Пп * 100, де Па – виконання плану в поточному періоді за асортиментом продукції, Пф – вартість виробів, що випускаються за фактом, що не перевищує плановий випуск, Вп – випуск продукції за планом.

У ході виконання аналізу та оцінки економічної діяльності підприємства виконується простий розрахунок:

Па = 47734 / 48416 * 100 = 98,6%.

Таким чином, компанія не виконала план по асортименту на 1,4%.

Інші важливі показники

Аналіз економічного потенціалу підприємства проводиться за допомогою дослідження прибутковості і прибутковості організації.

Але є й інші узагальнюючі показники. З їх допомогою розглядають ефективність функціонування окремих сторін компанії. До таких показників відносяться:

• Ефективність використання ресурсів організації. Цю групу коефіцієнтів ще називають рентабельністю. Компанія повинна отримувати більше прибутку, ніж вона витратила на виготовлення продукції ресурсів.
• Правильність застосування трудових ресурсів. Для цього розраховується рентабельність персоналу, продуктивність його праці.
• Ефективність основних виробничих фондів. До цієї категорії показників відносяться фондовіддача, фондомісткість.
• Якість розподілу матеріальних ресурсів у ході виробничого циклу. До цих показників відносяться матеріаломісткість, materialootdača, а також матеріальні витрати на рубль прибутку і т. д.
• Ефективність діяльності компанії в інвестиційній сфері. Розраховується термін окупності капвкладень, а також прибуток на один рубль фінансових ресурсів.
• Якість організації застосування активів компанії. Проводиться аналіз складу та структури оборотних коштів підприємства, оборотність і прибуток на одиницю активів організації.
• Ефективність застосування капіталу. Для цього чистий прибуток ділять на кожну акцію, а також визначають дивіденди на одну акцію і т. д.

Фактичні показники порівнюються з плановими значеннями, а також даними за минулі періоди. Можуть також братися за основу для порівняння дані з інших підприємств. Так, проводячи економічний аналіз підприємства на прикладі, продуктивність праці можна визначити наступним чином.

Варто відзначити, що кількість співробітників компанії знизилася у звітному періоді. Це негативно позначилось на показниках прибутку і продуктивності. Тому можна зробити висновок, що кадрова політика організації була побудована недостатньо ефективно.