Духовна краса в православ’ї

Священики – люди цікаві, з багатим життєвим досвідом. Іноді вони розповідають про тих, хто приходить на сповідь. Встануть у аналоя і мовчать, а коли священик починає розпитувати про гріхи, дивляться на нього в жаху. Такі парафіяни знаходяться в духовній принади.

Визначення

Існують два поняття слова “краса” в православ’ї. Згідно з першим визначенням це затьмарення людської душі під впливом нечистої сили (бісів). Християнину починає здаватися, що він краще за всіх, має духовні дарування, а якою сильною молитвою має – тільки позаздрити можна.

Друге визначення духовної принади свідчить, що це стан самообману, чарівності і самообдурення, викликане впливом когось або чогось.

Хто піддається принади?

Першого виду принади, визначення якого дано вище, схильні благочестиві християни. Другого – люди, далекі від Господа і рідко відвідують храм.