Дошкільна освіта, моніторинг: вимоги, програма та функції

Оцінка якості дошкільної освіти – завдання не з легких. Для чого вона проводиться, що саме піддавати оцінці, хто має це робити і як часто? Сама ідея моніторингу в системі освіти з’явилася не так давно, але сьогодні такі дослідження вже стали обов’язковими. Процес торкнувся і систему дошкільної освіти, особливо після прийняття нових федеральних стандартів.

Законодавство у сфері дошкільної освіти та моніторинг

У 2013 році був прийнятий закон «Про освіту». У документі підкреслювалася обов’язковість проведення моніторингу та розміщення отриманих даних у відкритому доступі. Дано визначення самої процедури: систематичне спостереження за сферою освіти за розробленими критеріями. До параметрів оцінки були віднесені: динаміка освітніх результатів і контингенту, умови навчання, навчальні досягнення.

Дошкільна освіта також повинна була приєднатися до цього процесу. Однак введення федерального стандарту внесло деякі корективи. Процедура моніторингу дошкільної освіти щодо ФГОС представлена дещо суперечливо. З одного боку, відзначається, що цільові освітні орієнтири не повинні піддаватися прямої оцінки. З іншого, передбачена процедура педагогічного моніторингу. У підсумку об’єктами оцінки виявилися освітній процес і ті умови, які створює педагогічний колектив для досягнення вимог стандарту.

Ким проводиться моніторинг?

Враховуючи кількість параметрів моніторингу, коло залучених до нього осіб і організацій стає досить великим. У законі згадується зовнішній і внутрішній моніторинг. Перший здійснюють спеціальні організації з оцінки якості освіти, другий – самі освітні установи, на підставі критеріїв, затверджених на федеральному рівні. Категорії учасників моніторингу в установі: керівник, вихователі, спеціалісти, педагоги-психологи, батьки.

Рівні моніторингу: федеральний, регіональний, локальний. Оцінка може проводитися регіональними установами додаткової професійної освіти. В рамках моніторингу дошкільної освіти ІРО (інститутом розвитку освіти) надаються дані про доступність її послуг для населення. Результати такого дослідження знаходяться у вільному доступі.

Доступність і якість дошкільної освіти

Виділено кілька параметрів, за якими оцінюється їх рівень. Це стан мережі дитячих садків, ступінь виконання програм розвитку дошкільної освіти, охоплення дітей, кадровий потенціал установ і т. д.

Відповідальність за проведення аналізу покладено на регіональні органи виконавчої влади, але повноваження часто делегуються підвідомчим установам. Моніторинг дошкільної освіти ІРО здійснює з допомогою автоматизованих інформаційних систем, дані розміщуються на сайті установи. У статистиці відображаються:

  • кількість дошкільних освітніх організацій;
  • загальна кількість дітей дошкільного віку в регіоні;
  • кількість дітей, яким надані послуги дошкільної освіти (у тому числі за віковими групами);
  • кількість дітей, не охоплених послугами;
  • чисельність черговиків;
  • потреба населення в послугах ДО;
  • інформація про педагогічних та інших працівників дошкільної освіти.

Функції моніторингу

Дослідження такого роду проводяться для аналізу професійної діяльності, що дозволяє удосконалити педагогічний процес. Тому у вимогах до моніторингу дошкільної освіти виділено ряд функцій:

  • Інформаційна. Можливість отримати вичерпну інформацію про якість освітнього процесу в конкретному дитячому садку. В результаті учасники освітніх відносин (педагоги, органи управління, батьки, представники громадськості) залучаються до управління педагогічним процесом.
  • Контрольна і діагностична. Моніторинг – в першу чергу інструмент оцінки якості навчання. Дозволяє контролювати ступінь відповідності освітнього процесу необхідним параметрам.
  • Рефлексивна. Забезпечує зворотний зв’язок освітнього закладу та зацікавлених категорій населення. Сприяє налагодженню співпраці учасників освітніх відносин.
  • Інтегративна. Дозволяє об’єктивно оцінити освітню ситуацію в місті (районі), побачити повну картину, так як результати моніторингу аналізуються на внутрішньому і зовнішньому рівнях.
  • Прогностична. Дає можливість визначити вектори подальшого розвитку дитячого садка, внести необхідні поправки.
  • Основні принципи

    Як і будь-яка стандартизована система, моніторинг якості дошкільної освіти будується за певними правилами.

    Ключові принципи моніторингу:

    • наявність низки нормативних правил і соціальних запитів (законодавча база, наукові дослідження, вимоги батьків учнів, подання педагогів);
    • конкретність цілей проведення (на їх основі будується весь процес і оцінюються результати);
    • повторюваність (аналіз по конкретних позиціях в чітко уставленное час);
    • кількість діагностик повинна бути достатньою для складання повної картини освітнього процесу, але не надмірним;
    • прогнозованість (відомості, отримані в ході моніторингу, дозволяють оцінити перспективи подальшої роботи);
    • педагоги в ході моніторингу діють узгоджено, спираючись на єдині критерії;
    • колегіальність при аналізі результатів (не менше двох експертів).

    Що саме оцінюється?

    Основне завдання моніторингу – підвищення якості дошкільної освіти, подальший розвиток. Робота дитячого садка включає цілий ряд напрямів, тому система оцінки багатоаспектна. Моніторинг системи дошкільної освіти в першу чергу включає в себе аналіз:

    • процесу утворення і розвитку;
    • умов, в яких цей процес відбувається;
    • підсумкових освітніх результатів.

    Також виділяють кілька додаткових напрямків оцінки:

  • Моніторинг системи управління (задоволення потреб в освітніх послугах, асортимент форм дошкільної освіти, технічне оснащення приміщень, безпека, соціальне партнерство).
  • Аналіз взаємодії дитячого садка і сім’ї.
  • Моніторинг кадрової роботи, підвищення професійної кваліфікації, впровадження нових педагогічних технологій).
  • Оцінка додаткових платних послуг.
  • Якість освітнього процесу

    Під оцінкою якості в першу чергу мається на увазі моніторинг основних освітніх програм дошкільної освіти, їх змісту і динаміки освоєння які навчаються. У стандарті визначено 5 основних областей дитячого розвитку (художньо-естетичне, фізичне, комунікативний, пізнавальний, мовленнєвий). В ході моніторингу аналізуються форми і прийоми, які використовуються педагогами у кожній з областей, досягнення і проблеми дітей. Зроблені висновки враховуються при плануванні подальшої розвиваючої роботи.

    Моніторинг освітнього процесу проводиться вихователями, педагогами-фахівцями (кожен оцінює успішність освоєння дітьми свого розділу програми). Періодичність аналізу визначається планом роботи: на початку та в кінці вивчення теми або реалізації проекту. Методики вибираються, виходячи з основних завдань (діагностичні ситуації у формі гри, складання портфоліо робіт дитини тощо). У разі виявлення проблем складається план корекції.

    Моніторинг психолого-педагогічних умов

    Успіх освоєння основної програми багато в чому залежить від тієї атмосфери, в якій дитина виявляється, прийшовши в дитячий сад. У стандарті наведено критерії діагностики і моніторингу в дошкільній освіті, що стосуються умов організації процесу навчання та розвитку.

    Кадрові умови дошкільного закладу оцінюються заступником завідувача або методистом. Їх завдання – зібрати інформацію про фахівців, вихователів, інших працівників, використовуючи форму облікових карток та портфоліо.

    Психолого-педагогічні умови аналізуються адміністрацією та педагогами дитячого садка. Оцінюється емоційна атмосфера в групах, рівень професійної компетентності працівників. Методисти використовують для цього методи оперативного контролю, вихователі – взаємну оцінку, самоаналіз, бесіди з дітьми, анкетування батьків.

    Оцінка розвиваючої та матеріальної середовища

    Сучасний освітній процес неможливий за відсутності необхідних технічних засобів. В ході моніторингу дошкільної освіти цьому приділяється окрема увага.

    Фінансові можливості установи оцінює керівник. Враховуються надходять кошти, потреби і витрати. Моніторинг ведеться постійно протягом року.

    Матеріально-технічні умови аналізують заступники завідувача або старші вихователі. Оцінюється їх відповідність заданим нормативам, виявляються потреби у придбанні нового обладнання.

    Моніторинг предметно-розвивального середовища проводиться всім педагогічним складом. Враховуються особливості розвивального середовища в групах, прилеглої території. Методи: самоконтроль, огляди-конкурси, взаємоконтроль, анкетування. За підсумками складаються аналітичні довідки.

    Педагогічне спостереження

    Стандарт дозволяє оцінку індивідуального розвитку дитини. Проводиться вона за допомогою педагогічного моніторингу в дошкільній освіті. При цьому оцінюються в першу чергу дії вихователів. У кожній установі існує власна система педагогічної діагностики, що дозволяє вибудувати процес індивідуального супроводу дошкільника. Частота проведення визначається програмою. Отримані дані використовуються в роботі і не підлягають перевірці контрольних органів.

    Використовуючи рекомендовані методи, вихователь визначає потреби, інтереси, уподобання дітей. Це дає можливість скорегувати власні педагогічні дії. Розрізняють безпосереднє спостереження (самим педагогом), непрямий (іншими особами), включене (вихователь бере участь у дії), відкритий (діти знають про нього) і закрите.

    Моніторинг освоєння дітьми програми дошкільної освіти

    Досягнення освітніх результатів – найтонший момент в системі оцінки. Моніторинг дошкільної освіти в цій області, визначає рівень організації освітньої діяльності, досягнення і недоліки в роботі педагогічного колективу. Планується і проводиться завідувачем дитячим садом при участі всіх співробітників.

    У процесі використовуються авторські методики або розробляються власні критерії, інструменти оцінки, порівняльні шкали. Може знадобитися навчання співробітників методиками оцінювання. Час проведення – 2-4 тижні. За підсумками оформляються діагностичні листи та аналітичні довідки, доступні для вивчення.

    Думка батьків

    Важливим показником якості освітнього процесу в дитячому садку залишається думка сімей вихованців, їх задоволеність наданими послугами. Тому традиційна форма моніторингу дошкільної освіти – проведення опитувань, анкетування, дозволяють оцінити позицію батьків. Їх результати використовуються при плануванні роботи з сім’ями вихованців. У більшості випадків такі опитування анонімні.

    Батькам пропонується оцінити роботу дитячого садка за такими критеріями:

    • рівень кваліфікації педагогів;
    • матеріальне оснащення установи;
    • динаміка розвитку дитини;
    • безпека життя і здоров’я;
    • зворотній зв’язок та форми взаємодії працівників і батьків;
    • наявність ігрових матеріалів та обладнання;
    • оснащеність прилеглої ділянки;
    • методичне забезпечення освітнього процесу.