А чи є неприязнь?
Часом жінка скаржиться на те, що її новий чоловік ненавидить дитину від першого шлюбу. Однак це далеко не так. Справа в тому, що після розлучення багато матері настільки зациклені на благополуччя свого чада, що по відношенню до решти світу вони починають займати неприйнятну позицію. У багатьох випадках «разведенки» сприймають оточуючих людей як особистих ворогів, вважаючи, що діти завжди праві вже тому, що вони діти. Вони щиро впевнені в тому, що новий чоловік ненавидить дитину від першого шлюбу, так як висловлює явне або вдаване невдоволення часом досить негативним поведінкою дитини. Подібне жінка сприймає як виклик її материнським почуттям і явне їх образу. Вона стверджує, що чоловік ненавидить дитину від першого шлюбу. А насправді вона просто оберігає синочка від чоловічого впливу. І це стосується не тільки чужого дядька, але й рідного батька. А ось мати дівчинки здатна почати підозрювати чоловіка в педофілії.
Найменше зауваження на адресу дорогого чада сприймається такими дамами в багнети. Жінка тут же починає говорити своєму чоловікові про те, що він дитині не батько, і неодмінно піде в атаку. Діти по-своєму оцінюють таку ситуацію. Вони починають розуміти, що мати на їх стороні. І навіть у тих випадках, коли на початку вони прийняли нового члена сім’ї абсолютно нормально, згодом починають ігнорувати вітчима і навіть провокувати його.
Жінці з дитиною від першого шлюбу важливо розуміти, що її новий чоловік, нехай він навіть і не доводиться батьком її чаду, як член сім’ї має право регулювати поведінку дитини, цікавитись життям і навчанням, а також висловлювати ті чи інші побажання щодо його вчинків. Як би там не було, робити акцент тільки на дитину не можна. Основні питання життя сім’ї мають вирішуватися виходячи з урахування потреб та інтересів кожного її члена.
