Книга 4. Частина 7
Митька Коршунов, який прибув на хутір на чолі карального загону, вбиває матір Кошового з малими хлопцями. Причиною цього було вбивство його родичів. Григорій, перехворівши на тиф, приїхав на хутір. У нього знову відновився зв’язок з Ксенією. Дарина захворіла «поганою хворобою» і зізналася в цьому Наталі, але щоб не страждати одного, розповіла їй про те, що Григорій і Ксенія знову зустрічаються. Час потому вона потонула в Дону. Наталя, вагітна від Григорія, зробила аборт і померла від зараження.
Григорій, поховавши дружину, поїхав з козаками до білих. Пантелея Мелехова мобілізують у Білу армію, де він гине від тифу. Його розшукав Григорій і поховав. Він повторно захворює на тиф і повертається в Татарський. Після одужання він знову їде до білих, захопивши з собою Аксенію, яка також захворює на тиф. Він залишив її добрим людям на одужання і поїхав далі. У Новоросійську зі своїм другом і ад’ютантом Прохором спостерігає евакуацію білих. Це служить переломним моментом для Григорія. Він знову з червоними.
