Схилення за числами
Більшість імен іменників можуть мати форму множини та однини. Наприклад: чашка – чашки, кішка – кішки, будинок – будинки. Але, як і в кожному правилі, тут є винятки. Деякі іменники можуть бути тільки од. ч.:
- позначення речовин (цукор, пил, вода, залізо);
- абстрактні іменники (добро, гнів, веселощі, сміх, сивина);
- імена власні (Севастополь, Кавказ, Америка, Волга);
- збірні назви (студентство, звірина, листя, посуд).
Інші іменники можуть бути тільки мн. ч., наприклад:
- виражають речовини (чорнило, тирсу, рум’яна);
- відрізки часу (добу, канікули, будні);
- назви яких-небудь подій, дій (вибори, піжмурки, підступи, клопоти);
- складові (парні) назви (ножиці, окуляри, сани, ворота);
- збірні слова (фінанси, гроші, нетрі);
- імена власні (Альпи, роман «Біси», Карпати).
У іменників у мн. ч. відмінювання і рід не визначаються.