Узбекистан – держава в Центральній Азії, одна з колишніх республік Радянського Союзу. Країна відрізняється досить розвиненою залізничною мережею. У нашій статті ми розповімо про історію розвитку і сучасний стан залізниць Узбекистану. Крім того, ви дізнаєтеся про особливості і типи пасажирських поїздів, що курсують у цієї екзотичної середньоазіатській країні.

Залізниці Узбекистану: загальні відомості

Республіка Узбекистан знаходиться в Середній Азії, у межиріччі Амудар’ї і Сирдар’ї. З заходу на схід вона простягнулася більш ніж на 1400 кілометрів. Природно-кліматичні умови цієї країни складно назвати сприятливими: більша частина її території малопридатна для життя людей.

Значні сезонні перепади температур, складний рельєф і велика кількість пустель істотно ускладнюють процес освоєння узбецькій землі і створення будь-якої транспортної інфраструктури. Тим не менш Узбекистан за загальною протяжністю залізниць займає 37-е місце в світі і 5-е місце на пострадянському просторі (після Росії, України, Казахстану та Білорусі).

Національні залізниці Узбекистану (АТ «Узбекистон темир йулларі») – це автономне залізничне підприємство, яке функціонує з 1994 року. На сьогоднішній день в його підпорядкуванні знаходиться близько 7000 кілометрів залізниць на території країни, а також система Ташкентського метрополітену. Всього на підприємстві працює понад 70 тисяч працівників.

У країні діє статут залізниці Республіки Узбекистан (прийнятий у жовтні 2008 року). У цьому документі перелічено права та обов’язки підприємства і пасажирів, регламентується порядок складання різних договорів, визначаються ключові правила вантажних і пасажирських перевезень.

Історична довідка

Залізниця в Узбекистан прийшла порівняно пізно – лише в кінці 1880-х роках. Все почалося з прокладки Закаспійської залізничної магістралі, яка мала надзвичайно важливе стратегічне значення для Російської імперії. Чверть її довжини припадає на території сучасного Узбекистану.

Дивіться також:  Температура горіння дров у печі: види деревини, порівняльні характеристики і значення теплового агрегату

Перший поїзд перетнув нинішні кордони незалежної держави в 1888 році. І лише десятьма роками пізніше залізниця була прокладена до його столиці. Що цікаво, саме в Ташкенті знаходилося управління всією Середньоазіатської залізниці за часів СРСР. Саме звідси курірована робота залізничних мереж усіх центральноазіатських радянських республік.

Новий імпульс у розвитку залізничної мережі цієї країни припав, як не дивно, на період після розпаду Радянського Союзу. Так, в період з 1993 по 2017 рік на території Узбекистану було побудовано 19 нових залізничних ліній. У їх числі – високошвидкісна залізниця довжиною 780 кілометрів, що з’єднала найбільші міста країни – Ташкент, Самарканд, Бухару, Карші і Навої.

Карта залізниць республіки

Загальна протяжність залізниць Узбекистану, станом на 2018 рік, перевищує 7 тисяч кілометрів. З них близько 2500 км електрифіковано. Постійне оновлення шляхів та закупівля сучасного рухомого складу дозволяє електровозів розвивати досить значну швидкість (до 150 км/год).

Якщо поглянути на карту залізниць країни (див. нижче), то можна побачити, що найбільша густота мережі характерна для південних і східних регіонів республіки. Адже саме тут сконцентрована основна частина населення Узбекистану. При цьому самий жвавий пасажиропотік спостерігається на відрізку «Ташкент – Самарканд». Не менш інтенсивний рух поїздів характерно для маршрутів «Ташкент – Бухара» і «Самарканд – Бухара».

Найбільшими залізничними вузлами в Узбекистані є такі міста, як Ташкент, Самарканд, Навої, Термез, Нукус і Андижан.

Рухомий склад

У розпорядженні АТ «Узбекистон темир йулларі» досить пристойний парк пасажирських поїздів, щодня здійснюють десятки рейсів. У їх числі, окрім старих радянських складів:

  • Швидкісні експреси «Афросіаба».
  • Фірмові експреси «Шарк».
  • Електропоїзди «Насаф».
  • Фірмові нічні поїзди (вагони оснащені спальними місцями).
  • Туристичні поїзди «Афсона» (нерегулярно курсують).
Дивіться також:  Напівавтоматична гладкоствольна рушниця "Бекас-12 М авто": відгуки, опис, виробник

Комфортабельні і швидкісні потяги «Шарк» та «Афросіаба» з’єднують головні міста країни, здійснюючи регулярні рейси в Бухару і Самарканд з Ташкента. Гордістю транспортної системи республіки є електропоїзди «Афросіаба» іспанського виробництва, здатні розвивати швидкість до 250 км/год. Один такий склад включає в себе дев’ять пасажирських вагонів і розрахований на перевезення 257 осіб. Експрес «Афросіаба» долає шлях від Ташкента до Самарканда всього за дві години.

Залізничний транспорт в Узбекистані: особливості та цікаві факти

Квитки залізниці Узбекистану виглядають точно так само, як і квитки РЖД. Єдина відмінність – бланки прикрашені національним узбецьким візерунком. Всі написи дублюються російською мовою, що дуже зручно для мандрівників. Квиток на поїзд в Узбекистані можна придбати в касах на вокзалах, а також через інтернет. Що стосується вартості проїзду, то вона не настільки велика. Так, квиток на сидячий швидкий поїзд з Ташкента в Самарканд коштує від 95 тисяч сум (від 750 рублів).

Пару слів варто сказати і про систему безпеки. Великі вокзали в Узбекистані в цьому плані нагадують аеропорти: кожен з них оснащений кількома КПП і стійками реєстрації. Речі пасажирів обов’язково пропускають через сканери. Реєстрація пасажирів закінчується за 30 хвилин до відправлення поїзда. Тобто, на вокзал потрібно приїхати як мінімум на годину раніше, щоб пройти всі процедури і огляди.