Процес регулювання тиску
Налаштування редуктора можна виробляти вже після установки – тим більше, що в процесі монтажу встановлений показник тиску може збитися. Вузол параметри робочого режиму, як правило, закривається захисним ковпачком. Його необхідно зняти, відкривши доступ до прижимному диску. Через нього і виконується регулювання водяного редуктора, в чому допоможе шестигранний ключ. Диск повертається на потрібні ділення з показником тиску. Треба мати на увазі, що установка повинна виконуватися тільки при вимкненій подачі води від точок забору. Знову ж таки, якщо були передбачені кульові крани, то перед регулюванням буде достатньо перекрити тільки їх.
Висновок
Перепади тиску в системах водопостачання і опалювання – явище природне і не представляє серйозної загрози, якщо тримати навантаження під контролем. В іншому випадку з’явиться ризик гідроудару, що може спричинити порушення у роботі обладнання, не кажучи про ризики аварій у самому трубопроводі. Але це стосується лише окремих випадків. Далеко не всяка система (особливо побутова) вимагає облаштування спеціального регулює вузла для таких цілей, але якщо в принципі відзначаються високі навантаження із-за роботи потужного циркуляційного обладнання, то бажано застрахуватися.
Стандартний редуктор тиску води в системі водопостачання не займає багато місця і не заважає роботі інших регулювальних пристроїв. В плані фінансових витрат він теж не стане тягарем – гідну за якістю модель можна придбати за 1-1,5 тис. руб. Фахівці рекомендують звертати увагу на модельні лінійки фірм VALTEC, Watts та ін. До речі, деякі версії опалювального та насосного обладнання включають редуктори в базову комплектацію. Але, як показує практика, наявність окремого пристрою для контролю показників тиску є більш надійним рішенням задачі. В системах, де планується тримати під контролем кілька тривалих ліній циркуляції води така конфігурація з окремими редукторами є і зовсім єдино можливою.
