Серед йогічних систем практика “Туммім” стоїть трохи осторонь, в силу своєї специфічності, тим не менш вона починає набувати все більшої популярності. У бажаючих дізнатися про це явище виникає багато питань, наприклад, практика “Туммім” — це що? Як вона з’явилася, що означають її правила? Чи можна самостійно її освоїти, і що може дати людині володіння цією системою?
Що це таке?
“Туммім” — це тибетське слово, що означає “внутрішній жар”. Необхідно розпочати з того, що в 11 столітті існував знаменитий чернець, проповідник буддизму, йог по імені Наропа. Він вважається засновником школи “Каг’ю” — однієї з декількох шкіл тибетського буддизму. Також їм була започаткована і розвинута система практик під назвою “Шість йог Наропи”, метою яких було досягнення стану просвітлення. Наропа вперше згадав термін “туммім” при написанні свого трактату “Шаданга йога”.
Так ось, у філософії тибетської йоги практика “Туммім” означає початковий ступінь досягнення стану просвітлення. Ідея цієї практики в тому, що, якщо зосередитися на спогляданні вогню і відчуття теплоти, можна добитися повного ототожнення себе з вогнем. Той, хто вважає, що досяг цього стану, проходить спочатку випробування водою, а потім снігом: він повинен взимку температурою свого тіла висушити мокрі простирадла, і, якщо він оволодів майстерністю, навколо нього буде танути сніг.
Фізіологічна сторона
Багато намагалися з наукової точки зору пояснити це явище. Наприклад, у 1978 р. професор Ковзанок намагався обгрунтувати це у своїх роботах.
Але вже серйозно як науковий феномен практики йоги “Туммім” почали вивчатися у 1980 р. під керівництвом професора Гарвардського університету Бенсона. У медичному дослідженні брали участь 3 тибетських ченця, практикуючих “Туммім”. До початку випробування їм у різних ділянках тіла виміряли температуру, а вже після експерименту було встановлено, що температура пальців на руках і ногах учасників була підвищена на 8,3 °С. Це фізіологічний стан професор охарактеризував як протилежне стресового.
В результаті більш сучасних досліджень з’явилося, нарешті, наукове пояснення: людські легені володіють, крім респіраторної, ще й нереспираторной (недыхательной) функцією, і саме ця функція допомагає людині спокійно дихати при сильних морозах. Всередині легенів відбувається окислення жирів, що разом з кров’ю зігріває холодне повітря. Звідси стало зрозумілим, що ця практика — не диво, а система протидії холоду, вырабатывавшаяся століттями.
Цей ефект пояснюється як терморегуляція тепла організму шляхом нагрівання крові спеціальними дихальними практиками “Туммім”. Слід зауважити, що подібні наукові експерименти з тибетцями більше не проводилися.
Види
Існує 2 основних види практик:
- езотеричне “Туммім” – воно якраз пов’язано з поняттям теплоти, дозволяє практикуючому добре відчувати себе в надзвичайних умовах, відбувається в стані екстазу, стихійно;
- містичне “Туммім” – дає реальну можливість відчути ейфорію від процесу практики, від навколишнього світу.
“Туммім” в духовній концепції
В духовному розумінні йога “Туммім” являє собою початковий крок для подальшої практики “Шести йог”, підсумком якої має стати вміння контролювати тілесні енергетичні потоки, щоб зберегти ясність свідомості в момент смерті (буддійське Пробудження або Просвітлення).
Щоб зрозуміти, яке місце “Туммім” займає в системі “Шести йог”, необхідно розібратися, які ступені включає в себе ця традиція. Її техніки націлені на те, щоб відчути всі стани свідомості людини, коли він помирає. Вважається, що ці стани можна свідомо викликати за допомогою йоги внутрішнього вогню, а також наступних за цим методик набуття ілюзорного тіла і досягнення ясного світла. Але відправним моментом вважається саме “Туммім”, так як, збагнувши це, людина навчається контролювати тонкі і грубі енергії.
В духовній концепції “йога внутрішнього вогню” не є самоціль або спортивного досягнення, а лише являє собою першу фазу довгого шляху до внутрішнього Пробудження. Значущим правилом в освоєнні як практики “Туммім”, так і інших п’яти йог, було попереднє вивчення основ філософії Махаяни: практикуючий обов’язково спочатку повинен був утвердитися в буддистської віри. Дуже важливо відзначити, що в описі практики постійно говориться про те, що можливість управління енергіями потрібна практикуючому не заради своїх вигод, а заради досягнення стану Будди на благо всього сущого на Землі.
Психологічна підготовка: робота з енергіями
У навчаннях тибетських та індійських філософів існує уявлення про трьох містичних венах, необхідних при духовних практиках. Езотеричні вени ніяк не відносяться до фізичних кровоносними судинами. Так називають тонкі енергетичні канали, які складають частину астрального тіла людини. Йога також контролює циркулюючу по них енергію, як і фізіологію “грубого” тіла.
Буддисти, які практикують цей вид йоги, проводять зосереджену роботу з енергіями, в результаті чого вони абсолютно не сприймають холод і навіть здатні випромінювати тепло. У Тибеті їх називають “респ” (що означає “біла спідниця”), тому що навіть в найлютіший мороз вони одягнені лише в тонкі накидки з бавовни.
В практичному плані “Туммім” є системою фізіологічних і дихальних технік, концентрації уваги, визуализирования, вимовляння мантр і споглядання. Переживання внутрішнього вогню пов’язане з трансформацією енергії (прани) в області пупка в ході її переміщення з нижніх чакр вгору і з верхніх чакр вниз по ходу центрального енергетичного каналу. Через маніпуляції з потоками тонких енергій в цьому каналі з’являється “внутрішній жар”.
Базова практика йоги “Туммім” починається з психічного настрою і дихальних вправ. Коли йог видихає повітря, він візуалізує викидання з себе негативних якостей, таких як гординя, гнів, жадібність, лінь і дурість. При вдиху, навпаки, вбираются в себе позитивні образи або подається дух Будди. Тільки після цього варто приступати безпосередньо до вправ.
Опис практики “Туммім”
Знайти тихе, відокремлене місце. Бажано наявність зовнішнього холоду, наприклад:
- на морозі (в парку, на балконі, в горах);
- у холодній воді, голова повинна залишатися над рівнем води (можна скористатися ванною з льодом);
- під водоспадом.
Підготовчі вправи:
- прийняти “Асану” (“Лотос”, “Полулотос”, по-турецьки);
- виконати вправи йоги “Трункор” (необхідний етап перед практикою “Туммім”, як розвинути – описано в книзі Р. Музрукова);
- випрямити спину, звести лопатки, тильною стороною долонь впертися в стегна;
- виконати вправу “дихання вази”, яке складається з плавних, довгих вдихів і видихів, при цьому відстежується відчуття в ніздрях, акцент робиться на діафрагмальному диханні.
Головна практика:
- необхідно по черзі висякатися через обидві ніздрі;
- прийняти “Асану”, при цьому уявляючи пряму трубу всередині свого тіла — прийом для підтримки прямої постави;
- зробити видих, втягнути живіт і виконати вправу “подих вогню”, поки в області грудини не відчується тепло;
- скласти руки у формі чаші, помістити пальці лівої руки на праві, на 4 см нижче пупка, з’єднати подушечки великих пальців над складеними долонями;
- притиснути великі пальці до ділянки тіла під пупком;
- зробити три повільних і плавних видиху, кожен з яких повинен тривати довше попереднього, поки не піде повітря з альвеол, потім зворотний процес: три вдиху (так, щоб кожен наступний вдих був довше попереднього);
- вдихи повинні проводитися глибоко і спокійно, спина повинна залишатися прямою, великі пальці рук – сполученими;
- уявити два повітряні потоки, що йдуть через праву та ліву ніздрі окремо, і направити візуалізований повітря вниз по ходу вже раніше поданій труби;
- стиснути м’язи ануса (мула-бандха);
- опустити діафрагмальну м’яз вниз, випнувши живіт (дихання вази);
- візуалізувати повітряна куля внизу живота з що виходить з нього вгору трубкою;
- здавити цей кулька праворуч і ліворуч, підтягнувши область промежини;
- уявити підгинання правого і лівого потоків визуалізованого повітря слідом за мула-бандхой, вводячи обидва потоку в образну трубку, подумки спираючись на великі пальці долонь, складених у формі чаші;
- зробити повільний видих через образну центральну трубу, ніби випускаючи повітря з кульки внизу живота;
- в черевній порожнині повинно виникнути відчуття вогняного кулі, зігріває все тіло, іноді відчуття приходить вже після занять;
- якийсь час можна просто отримувати насолоду від тепла, що виділяється;
- далі можна повторити дії, але при необхідності додати вправа “Агнісара”;
- закінчити практику.
Правила безпеки
Їх всього два, але вони дуже серйозні:
“Туммім” для початківців
Новачкам, які раніше не займалися йогою і незнайомі зі спеціальною термінологією, можна запропонувати більш прості уроки практики “Туммім”.
Положення тіла: вправи допустимо виконувати стоячи і сидячи.
На базових етапах краще сісти, схрестивши ноги, для більш досвідчених допустимо прийняти позу “Лотос”. Такі положення створюють завідомо правильну поставу: поперек виводиться вперед, грудна клітка випнута, крижова кістка відведена назад, плечі теж відведені назад, голова трохи нахилена вперед. Для однієї сесії бажано відразу вибрати положення стоячи або сидячи і не змінювати його.
Психологічна настройка: необхідно зануритися в стан медитації, зосередитися на представленні вогню. Наприклад, вже присвяченим в тонкощі йоги рекомендується представити спіраль кундаліні, що піднімається уздовж хребетного стовпа у вигляді порожнистої вени, через яку знизу вгору проходить вогненний стовп. Візуалізацію можна розділити на кілька етапів.
Спочатку відень тонка, як волосина, потім вона приймає товщину мізинця, потім досягає товщини руки, потім перетворюється в трубу, заповнює все тіло і, нарешті, вона виходить за межі тіла (цей стан вже подібно до екстазу). Вихід з медитації проходить у зворотному порядку.
З положення стоячи:
З положення сидячи:
Сісти, покласти руки на коліна, постава — рівна, зробити видих.
Такі вправи цілком підійдуть як базова практика йоги “Туммім”.
Достовірно підтверджена користь методики
При проведенні наукових досліджень у займаються цією технікою було зафіксовано сильне зниження рівня атерогенних ліпідів у крові (це найнебезпечніші жири, які ведуть до захворювань серцево-судинної системи), а також кардинальне зниження рівня кортизолу — гормону старіння і стресу. З чого можна зробити висновок, що практики “Туммім” можуть продуктивно використовуватися для профілактики і лікування хвороб серця і різних форм неврозів.
Крім цього, у практикуючих відзначається підвищення енергетичного потенціалу, зміцнення імунітету, поліпшення розумових здібностей і концентрації уваги, поліпшення пам’яті, розвиток упевненості в собі і духовної сили. Але необхідно зазначити, що ця практика вимагає правильного підходу, інакше людина може завдати собі шкоди.
Вім Хоф — знаменитий людина, що опанувала “Туммім”
Дивовижний приклад дії тибетської практики “Туммім” демонструє відомий голландець Вім Хоф. Він став першим, хто підтвердив наукову значущість цієї медитативної техніки. Хоф встановив декілька температурних рекордів. Один з них — 1 година 13 хвилин у крижаній ванні. Спостерігав за ним доктор Кемлер підтвердив, що витримувати такі низькі температури йому допомагає практика тантричного “Туммім”.
У 2009 році голландець підкорив вершину гори Кіліманджаро, причому зробив це в одних шортах. У тому ж році Хоф долає марафонську дистанцію у Фінляндії за полярним колом (42 км) при температурі -20 °C. Зробив він це за 5 годин, і знову-таки в одних шортах.
У 2010-му новий рекорд холодостійкості від Хофа — чоловік був повністю занурений в лід і пробув там 1 годину і 45 хвилин.
За свої подвиги він отримав прізвисько Крижаний чоловік.
Вчені, які проводили дослідження його організму, стверджують, що Хоф може впливати на зміст кортизолу і цитокінів у крові тільки з допомогою сили думки. Для того, щоб повністю оволодіти системою тибетських премудростей, знаменитому екстремалу знадобилося 30 років постійних тренувань. Зараз він сам навчає бажаючих своїй майстерності. Хоф вважає, що будь-яка людина може оволодіти цією системою при систематичних заняттях.
Отже, можна зробити висновок, що “Туммім” є одним з найцікавіших напрямків йоги. Дослідження цієї практики показують, що вона надзвичайно корисна для людського організму: не тільки загартовує тіло, лікує хвороби, але і підвищує силу духу. Як такого, самовчителя по практиці “Туммім” не існує. Але деякі центри йоги пропонують курси з освоєння основ цього напрямку, а також існує багато інформації на профільних сайтах.
Оволодіти цією системою можна, але тільки якщо робити все правильно, дотримуючись всі черговості. Але краще вивчати її під керівництвом досвідчених майстрів йоги.
