Старовинна вишивка на виробах
Рукодільниці розшивали чоловічі сорочки, жіночі сорочки, сукні, одяг для дітей. Найчастіше вишиті візерунки розташовувалися на горловині, поясі, манжетах. Одяг дворян розшивався дуже багато – з допомогою дорогих матеріалів, адже по ньому судили про заможність людини.
Техніка, а також схеми старовинної вишивки хрестом передавалася з покоління в покоління, від матері до дочки. Прикрашали вишивкою не тільки одяг, але і предмети домашнього побуту – рушники, серветки, скатертини, покривала.
Сакральний сенс старовинної вишивки хрестом
Під час вишивки майстрині зачитували молитви, так як вважалося, що в цьому випадку річ буде володіти потужною енергією і силою. Під час роботи не повинно бути поганих думок.
У багато візерунки вкладався таємний сенс – у них були елементи, що вважаються оберегом. За повір’ями, вони не тільки захищали людину від темних сил, але і приносили удачу і багатство.
Ідеально «чистим» вважалося виріб, вишитий за один день – від світанку до заходу. Часом над ним працювала не одна майстриня, щоб закінчити роботу вчасно. Люди вважали, що така річ може захистити від пристріту, стихійних лих і інших неприємностей.
