Готичний орнамент
Мистецтво середньовічного орнаменту в західноєвропейських країнах у готичну епоху (XII–XV століття) було під могутнім авторитетом зодчества, а також церкви. Готичний орнамент примітний різноманітністю і символічністю, дуже декоративний.
Поряд з типовим застосуванням античних і східних тим, з’являються і незвичні мотиви. Найбільш поширені мотиви прикрас: рослинний, міфологічний і геометричний. Дуже популярними були зображення троянди, історичних персон, втілення різних біблійних сюжетів.
У даний історичний період явив собою «золотий вік» книжкової мініатюри, розквіту декоративного мистецтва та живопису. Скрізь проявлялося буйство фантазії, пишність, дорожнеча і ретельність обробки. Застосовувалося вже безліч насичених фарб: темні відтінки синього і червоного, зелений і жовтий, фіолетовий і сірий. Причому найчастіше поєднання кольорів було дуже контрастним. Дуже поширене було використання позолоти, сусального золота.
