Поняття рухомого складу автомобільного транспорту в широкому сенсі служить для визначення параметрів тих чи інших механізмів, якісно їх характеризують. Це необхідно для правильного підбору техніки згідно з умовами та специфікою здійснюваної діяльності.
Види рухомого складу автомобільного транспорту
Прийнято поділяти технічні засоби по групам, в залежності від їх експлуатаційного призначення. Таким чином, класифікація рухомого складу автомобільного транспорту будується на основі виділення двох головних груп машин і механізмів — спеціального та транспортного призначення. Остання група включає дві підгрупи – вантажних і пасажирських транспортних засобів.
Транспортний і спеціальний рухомий склад
Машини і механізми транспортної групи, як випливає з назви, призначені для переміщення різного роду вантажів або для пасажирських перевезень. Спеціальна група – сукупність механізмів, призначених для виконання різних функцій, не пов’язаних безпосередньо з транспортуванням чого-небудь, як правило, за допомогою різного навісного устаткування, настроєний на основі різноманітних платформ.
Таким чином, у транспортну групу рухомого складу автомобільного транспорту об’єднують такі види техніки, вантажівки, в тому числі, магістральні та утилітарні тягачі різних варіацій та напівпричепи до них, легковий автотранспорт, автобусну техніку, а також причепи, призначені для перевезення пасажирів. Спеціальна ж група включає машини пожежних служб, самохідні підіймальні крани на базі різних автомобільних платформ, автомайстерні пересувного типу, автомагазини.
Загальні та спеціальні транспортні засоби
Крім того, існує поділ техніки за ознаками характеру транспортування та виду вантажів. Виділяють загальні і спеціальні транспортні засоби. Таким чином, в залежності від конкретного виду та умов перевезень, як вантажних, так і пасажирських, для експлуатації вибираються певні одиниці, технічні характеристики яких відповідають конкретним умовам роботи.
Введення в експлуатацію
Правила експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту визначають процедуру, коли для кожної окремої транспортної одиниці, яка надходить в організацію від автовиробника, з ремонтного сервісу або іншого автопідприємства (організації), оформляється акт прийому – документ, який є підставою для включення одиниці техніки в списки автопарку організації. У випадку, коли в процесі приймання надходить техніки виявляються дефекти, складається рекламаційний акт, який пред’являється поставляє організації.
Реєстраційні дії
Надалі знову надійшли в організацію машини підлягають ремонту або проходження технічного обслуговування в обсягах, необхідних кожному конкретному транспортному засобу. Після проведення подібних робіт техніка встановленим порядком повинна бути направлена для проведення техогляду і реєстраційних дій підрозділ Державтоінспекції. По закінченні процедури реєстрації на кожну одиницю видаються відповідні документи, а також державні номерні знаки, тільки після отримання яких можлива експлуатація рухомого складу автомобільного транспорту. Далі, протягом усього періоду експлуатації, всі зареєстровані транспортні засоби з встановленою регулярністю підлягають поданням до органів Державтоінспекції для підтвердження придатності техніки до використання, за допомогою проходження процедури техогляду.
Експлуатаційні умови
Ефективність застосування рухомого складу автомобільного транспорту безпосередньо залежить від умов, в яких вона буде здійснюватися. При класифікації такі умови прийнято поділяти на чотири основні групи:
- транспортна;
- дорожня;
- кліматична;
- організаційно-технічна.
Транспортна група експлуатаційних умов включає такі фактори, як вид перевезених вантажів, ступінь терміновості доставки, кількісний обсяг і географічна дальність транспортування, вантажно-розвантажувальні умови.
В дорожню групу входять:
- тип і якісні характеристики дорожнього покриття;
- фактори прохідності доріг на маршруті;
- тип рельєфу місцевості на всьому протязі маршруту;
- ступінь міцності мостів і переправ, профільна та планова характеристика дороги, уклонные значення величини переломів;
- порядок організації руху на дорогах маршруту і ступінь завантаженості цих доріг.
Кліматична група характеризує тип клімату протягом маршруту. В залежності від умов виділяють холодний, помірний і жаркий клімат.
Група організаційно-технічних умов включає наступні поняття:
Характеризують якості рухомого складу
Незалежно від умов, в яких відбувається експлуатація техніки, кожна транспортна одиниця повинна володіти рядом якостей, які дозволяють скласти характеристику рухомого складу автомобільного транспорту. Таким чином, всі одиниці оцінюються по таким критеріям, як економія палива, швидкісні та інші ходові характеристики, надійність у використанні, простота управління, характеристики безпеки.
Вибір рухомого складу для застосування
Всі перераховані вище умови є визначальними при призначенні рухомого складу автомобільного транспорту для вантажоперевезень. Виходячи з фізичних властивостей вантажу, що підлягає транспортуванню, вибирається відповідний кузов і місткість. Залежно від кількості партій вантажу і обсягу кожного з них, застосовуються конкретні автомобілі або автопоїзда необхідної продуктивності і спеціалізації. Для транспортування малих партій вантажу доцільніше застосовувати одиниці транспорту малої і середньої вантажопідйомності, великі партії вимагають використання спеціалізованих автомобілів. Строки транспортування і протяжність маршруту прямування вимагають певних швидкісних характеристик, запасу ходу, надійності вузлів і агрегатів. На вибір типу кузова впливають передбачувані варіанти вантаження і розвантаження для кожної конкретної партії і одиниці рухомого складу автомобільного транспорту.
Дорожні умови визначають вимоги до їздовим характеристикам автомобіля, його швидкісним якостям, можливості використання в умовах бездоріжжя, гірських доріг або магістралей з встановленими обмеженнями по вазі або габаритними розмірами автопоїзда.
Кліматичні умови також мають досить значний вплив на вибір тих чи інших експлуатаційних характеристик рухомого складу автомобільного транспорту. Наприклад, для захисту перевезених матеріалів від несприятливих погодних явищ у вигляді снігу, дощу або сонячних променів необхідно вибирати правильний тип кузова, захищений від негоди. В північних кліматичних зонах, де температура значно нижче нуля протягом тривалого часу, велике значення набувають такі якості автотранспорту.
Технічне обслуговування
З метою збереження стану рухомого складу та приведення його до належного рівня здійснюється ремонт і технічне обслуговування рухомого складу автомобільного транспорту. ТО має своїм призначенням підтримання машин і механізмів у справному і готовому до роботи стані, а також їх належного зовнішнього вигляду. Своєчасне його проведення дозволяє значно знизити інтенсивність зносу деталей, вузлів і агрегатів, знижується ймовірність виникнення несправностей, збільшується період експлуатації до настання моменту необхідності проведення ремонтних робіт. Вже наявні несправності виявляються вчасно, що сприяє зменшенню трудовитрат для їх усунення.
Порядок робіт
Виконання робіт з технічного обслуговування рухомого складу автомобільного транспорту носить строго обов’язковий порядок, це означає, що їх реалізація відбувається примусовим чином до досягнення одиницею транспорту певного значення пробігу. Технічне обслуговування буває різних видів і підрозділяється на:
- ЕО, або щоденне технічне обслуговування;
- перше технічне обслуговування, або ТО-1.
Всі вони виконуються з притаманною кожному періодичністю. Окремо для кожного виду існують переліки і порядок робіт, обов’язкові до виконання, а також нормативні значення трудомісткості. Ці параметри встановлюються різного роду положеннями і нормативними актами, регулюючими аспект діяльності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів.
Списання рухомого складу
Технічні засоби підлягають списанню внаслідок ряду причин. Таким чином, при досягненні технікою певного значення пробігу, обліковується в кілометрах або мотогодинах, її експлуатаційний ресурс вважається вичерпаним, а її подальша експлуатація – недоцільною або неможливою. Граничне значення пробігу до настання необхідності списання встановлюється документально, відповідними нормами для різних видів і категорій транспортних засобів, а також залежно від умов, в яких здійснювалася експлуатація конкретної одиниці рухомого складу, може мати різні значення.
Порядок списання
Фактичне списання технічного засобу здійснюється після винесення відповідного рішення спеціальною комісією, яка створюється керівником організації. Члени комісії, як правило, призначаються з числа співробітників, зона відповідальності і компетенція яких передбачає безпосередню участь в адміністративному управлінні, експлуатації, обслуговуванні транспортного парку організації.
Організаційний порядок списання одиниць рухомого складу регулюється міністерськими або відомчими адміністративними нормами, залежно від структури управління конкретної автотранспортної організації, підприємства.
Правила технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту встановлюють порядок, коли списані одиниці підлягають зняттю з реєстраційного обліку у відповідних підрозділах Державтоінспекції. До цього моменту техніка повинна зберігатися на підприємстві стані комплектності. Транспортні засоби, щодо яких державний реєстраційний облік припинений встановленим порядком, підлягають розбиранню. Ті деталі, вузли та агрегати, стан яких оцінюється як допускає їх подальше використання для ремонту та обслуговування діючого парку техніки, після проходження оприбуткування включаються в оборотний фонд запасних частин підприємства і відправляються на складське зберігання. Решта підлягає утилізації в якості брухту.
