Дослідження і вивчення річки
Перша згадка про це водотоці виявлено у звіті експедиції Франсиско Васкеса де Коронадо – іспанського конкістадора, який першим з числа європейців побував у районі Скелястих гір. Саме він, до речі, і виявив витоки Арканзасу. Спочатку річка фігурувала на географічних картах під ім’ям Напесте. Свою сучасну назву вона отримала завдяки французьким мандрівникам, які нарекли цим словом один з місцевих народів.
Пік наукових досліджень долини і басейну Арканзасу припав на другу половину XVIII – першу половину XIX століття. В історії вивчення річки особливо відзначилися такі особистості, як Нейтон Бун, Стівен Лонг, Монтгомері Пайк та інші. У 1850-х роках русло Арканзасу активно використовувалося для транспортування кукурудзи, горіхів, бавовни та інших товарів.
Гідрологія річки і характер перебігу
У верхів’ях Арканзас прорізає численні гірські схили, облачая свої берега скелясті і глибокі ущелини. У самих вузьких місцях ширина річкової долини не перевищує 15 метрів. Надалі річка виходить на рівнини і стає значно ширше. Нижче міста Пуебло вона являє собою класичний водотік рівнинного типу з низькими берегами, регулярно затапливаемыми весняними повенями. Взимку Арканзас замерзає лише в своїй верхній течії.
Велика частина Арканзасу судноплавна. Річка є важливою транспортною артерією США. Крім цього, її води використовують для водопостачання багатьох населених пунктів, а також для одержання дешевої електроенергії. Вельми популярна річка і серед туристів. Зокрема, верхів’я Арканзасу – відмінне місце для сплавів на байдарках і каное.
