Напевно, не кожен чоловік навіть з числа тих, хто цікавиться біологією, чув про рибу патагонский кликач. Це досить незвичайний представник мешканців океану. Відомо про нього порівняно мало, хоча поширена ця риба практично в усьому Південному півкулі Землі. Розповімо про неї трохи докладніше.
Зовнішній вигляд
Зовні риба мало відрізняється від інших мешканців океану. “Комплектація” досить стандартна. В першу чергу це добре знайомий біологам набір плавців – грудні, анальний, хвостовий і спінові.
А ось розміри вражають. При сприятливих умовах кликач цілком може прожити до півстоліття і за цей час вирости до двох метрів. Зрозуміло, вага також відповідає довжині – до полуцентнера.
Але навіть при всьому цьому зовнішній вигляд може здивувати недосвідченого біолога. Як бачите на фото, патагонский кликач виглядає досить моторошно, як і більшість глибоководних мешканців океану.
Ареал розповсюдження
Зустрічається ця риба у багатьох регіонах Південної півкулі. В першу чергу це субантарктические та антарктичні води біля узбережжя Аргентини і Чилі. Крім того, він неодноразово ловився у острови Херд і Кергелен, розташованих в південній частині Індійського океану.
Спосіб життя
Мешкає ця риба на значній глибині – як правило, від 300 до 3000 метрів! Щоб вижити тут, потрібно бути дійсно пристосованим до цих суворих умов. І кликач дійсно адаптувався.
Наприклад, м’ясо містить велику кількість жиру – близько 30%, завдяки чому риба може витримувати дійсно низькі температури, при яких більшість інших морських мешканців не вижило б. Так, комфортними умовами вважається діапазон від +2 до +11 градусів за Цельсієм. При підвищенні температури риба просто гине.
Як і більшість глибоководних мешканців, патагонский кликач є хижаком. Причому в їжі не надто перебірливий – поїдає практично будь-яку здобич, яка досить поступається йому за розміром. Живиться він рибою, великими безхребетними, кальмарами, не упускає можливості поласувати і падаллю.
Але підводний світ жорстокий. Мало хто може похвалитися тим, що знаходиться на вершині харчового ланцюжка. Тому і сам кликач досить часто стає здобиччю. Щоправда, серйозних противників у нього всього два – тюлень Уедделла та кашалот. Саме перший з них здорово утруднив дослідження цієї риби.
Історія дослідження
Вперше кликач був виявлений ще в далекому 1888 році. Саме тоді дослідне судно “Альбатрос”, відійшло від берегів США, виловило неподалік від Чилі незвичайну рибу, мала довжину майже два метри. Невідому науці рибу помістили в бочку, щоб показати світовій спільноті. На жаль, бочку змило під час шторму у вчених залишилися лише фотографії.
В наступний раз вдалося зловити рибу тільки в 1901 році. Причому загарпунили її в море Росса разом з тюленем Уедделла, який встиг здорово обгризти свою здобич, залишивши без голови – достовірно пізнати рибу з-за цього не вдалося.
Лише через більше ніж півстоліття полярники знову зловили в тому ж морі Росса кликача – і знову разом з тюленем Уедделла. Однак у цей раз риба виявилася не тільки неушкодженою, але ще і живий. Завдяки цьому у вчених з’явилася прекрасна можливість уважно вивчити кликача і довести, що він є абсолютно нової, невідомої науці рибою.
Як він перетнув екватор?
Як вже говорилося вище, кликач мешкає виключно в Південній півкулі Землі. Екватор він перетнути не міг, так як тут температура підвищується значно вище +11 градусів за Цельсієм, а саме такий показник є максимальним можливим для даної риби.
Тому немає нічого дивного в тому, що випадок вилову патагонського кликача біля берегів Гренландії викликав неабияку галас. Розміри риби виявилися чималі – близько 70 кілограм!
Експерти з усього світу зламали чимало списів, намагаючись зрозуміти – як він тут опинився. Шикувалися різні версії, починаючи від випадково занесеної птахами в ці регіони ікри і до появи нового, раніше не виловлюємо, різновиди риби.
Далеко не відразу вдалося встановити спосіб, що дозволив рибі, не выносящей теплу воду, перебратися з Південної півкулі в Північну, без шкоди для себе переча екватор. Секрет криється в тому, що кликач є глибоководним мешканцем. Він звик жити на глибині в кілометр і більше. А вода тут практично не прогрівається. Саме це дозволило клыкачу перетнути екватор – він просто пірнув ан велику глибину в одній півкулі, а виринає в іншому, таким чином не входячи в теплі шари води.
Застосування в кулінарії
На жаль, м’ясо патагонського кликача припало до смаку багатьом гурманам в світі. І сьогодні риба, про існування якого люди не знали всього півтора століття тому, активно виловлюється спеціальними бригадами рибалок, тралящими океан на глибині більше кілометра. Так, не завжди виходить зловити багато риби. Але її висока вартість цілком виправдовує витрати часу і сил. Рибалки з Аргентини заробляють на продажу цінної продукції від 30 до 36 мільйонів доларів в рік, експортуючи її у США і Японію.
Хороші кухарі знають, як приготувати патагонського кликача, і риба вважається кращим делікатесом у багатьох дорогих ресторанах. Через це невелике поголів’я все більше зменшується. У деяких областях кликач вже перестав зустрічатися. На жаль, уряди всіх країн дивляться на дану проблему не надто серйозно. Та й браконьєрство процвітає – багато готові ризикнути заплатити серйозний штраф, якщо навіть кілька великих рибин зможуть покрити всі витрати і дозволять отримати серйозну прибуток. Не виключено, що настане день, коли ця риба взагалі зникне з лиця Землі.
