Висновок
Строго кажучи, Путтапарті буде цікавий тільки тим туристам, які цілеспрямовано їдуть в ашрам Саї Баби. У самому місті немає якихось унікальних пам’яток та цікавих розваг. Не знайти тут ні храмів, ні кінотеатрів, ні клубів. Навіть промислового виробництва немає.
Можна влаштувати шопінг, пройшовши по сувенірних і ювелірних крамниць. Також в якості варіанту для активного проведення часу можна виділити оренду велосипедів. Коштує це зовсім недорого, зате можна самостійно відправитися на велопрогулянку в гори або по околицях. Поруч є озера, можна покупатися і позасмагати на узбережжі.
В Путтапарті також є два музеї Саї Баби. Один знаходиться на території ашраму, а інший поруч з міським стадіоном. Він являє собою монументальна будова, до якого були викладені сходи з рожевого мармуру. Згідно відгуками, тут є басейн, у якому плавають золоті рибки, а на стінах висять плазмові телевізори.
Для тих, хто проживає в ашрамі, кожен вечір організовуються свої розваги. Як правило, люди зустрічаються у статуї Ганеші і читають їй свої молитви. Жінки (зазвичай росіяни) особливо шанують її, і навіть приносять різні підношення. Також тут є Дерево Бажань, на яке прийнято вішати листи зі своїми проханнями, а після бити у дзвін. Кажуть, що все бажане в такому випадку обов’язково збудеться. А поруч з ним є кафе. В ньому можна смачно перекусити в обід, і ввечері. Плата тут фіксована і символічна, при цьому порції і кількість страв не обмежені.
За відгуками, прогулюючись по місту, повсюдно можна спостерігати розвішані банери з цитатами Саї Баби. Вони написані на різних мовах, у тому числі і російською. Путтапарті – це своєрідне місто, який готовий прийняти людей з різних куточків світу.
